Чому Український культурний фонд не слід підпорядковувати Міністерству культури?

Кому має підпорядковуватись Український фонд культури — міністерству культури чи громадськості? Обговорюємо з головами громадських організацій «Культурна асамблея» Оленою Салатою та «Креативна Україна» Віктором Грізою.

Тетяна Трощинська: Законопроект про створення Українського фонду культури стояв у планах на розгляд ВР цього тижня, але до нього не дійшли. Ви вважаєте, що, можливо, це і добре, що не дійшли? Бо цей Фонд планується створити з коштів державного бюджету, а ви вважаєте, що це мало би бути не так?

Віктор Гріза: Так считаем не только мы. Уже несколько лет в Украине работают консультанты и эксперты Европейского Союза по программе «Культура и креативность», которые рассказывают о более эффективных практиках, которые работают в Великобритании, Эстонии на противовес других стран, которые подчиняют аналогичные фонды министерствам культуры, государственным учреждениям. И явно видно, что первый подход более эффективен, он зафиксирован в законопроекте № 3597.

Тетяна Трощинська: Це альтернативний законопроект?

Віктор Гріза: Он был подан в декабре 2015 года, поэтому альтернативным можно считать этот новый законопроект.

Тетяна Трощинська: Чому неефективно подібні фонди підпорядковувати міністерству культури?

Олена Салата: Ми бачимо як працює міністерство культури на цей час — 25 років ми чекаємо модернізації культурної сфери, яка нам дісталась від радянського періоду. І от з’являється ідея — кишеньковий фонд, який буде повністю підпорядковуватись міністерству культури. Напрямки його роботи будуть формуватися і редагуватися міністерством.

Постає питання, а навіщо нам ще один філіал міністерства культури. Тому ми вважаємо, що Фонд гуманітарного розвитку є більш перспективним. Він увібрав у себе добрі, прогресивні європейські практики, де громадськість впливає на цей фонд, формує половину або більшу частину управлінських органів такого фонду.

Віктор Гріза: Мы считаем это справедливым, за последние годы вы видите как много активизировалось разных инициатив, появляются молодые театры, фестивали, лаборатории, хабы, коворкинги. Все очень сильно, интенсивно возрастает, а присутствие негосударственного сектора в распределении государственного бюджета на культуру практически сведено к нулю, это неправильно. Один из основных принципов — равного доступа к ресурсам.

Тетяна Трощинська: Тут є ще такий показовий момент — виникає ідея, щоб цей фонд був під патронатом Марини Порошенко. Немає нічого поганого, коли дружини президентів патронують благодійну, гуманітарну діяльність, але тут очевидно наявний політичний фактор?

Віктор Гріза: Для меня было бы показательным, если бы какая-то такая деятельность была до того, как муж стал президентом, и потом продолжалась. Тогда бы я этому доверял, а так возникает вопрос, почему она синхронизируется с политикой.

Олена Салата: Тут більше йдеться про розподіл коштів, і значних мабуть. Законопроект № 3597, який ми вважаємо більш доцільним, джерелами наповнення фонду передбачає нарахування від алкогольного і тютюнового акцизу, грального бізнесу. Тобто відсоток з того, що є соціально шкідливим бізнесом. У такому випадку такий фонд може запровадити програму лояльності або соціальної компенсації. Щоб у людини завжди був вибір — купувати тютюн чи піти в кіно.

Мій приклад дуже простий. Я живу біля метро Дорогожичі, виходжу з підземки і бачу три хаби — ломбард, обмінний пункт і гральний салон, але жодного кінотеатру. І це десять хвилин від центру, а що відбувається у мікрорайонах, у маленьких містах.