Чому в одній галузі медицини грошей достатньо, а інша - недофінансована та що з цим робити?

Аналізуємо з лікарем та експертом Реанімаційного пакету реформ Євгеном Гончаром

Ведучi

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Євгеній Гончар

Чому в одній галузі медицини грошей достатньо, а інша - недофінансована та що з цим робити?
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-11_honchar.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-11_honchar.mp3
Чому в одній галузі медицини грошей достатньо, а інша - недофінансована та що з цим робити?
0:00
/
0:00

На програму лікування за кордоном в 2017 році витратили 628 мільйонів гривень для лікування 226 українців. Це найбільший показник за усі роки.

“З 2010 року в Україні діє програма лікування за кордоном, яка передбачає можливість поїхати лікуватися за кордон пацієнтам, які навіть теоретично не можуть отримати медичну допомогу в Україні. Зазвичай це нерідна пересадка кісткового мозку, трансплантація органів. Але більшість – трансплантація кісткового мозку. Думаю, 80-90% від загальної кількості.

“Для того, щоб отримати таку можливість, потрібно зібрати пакет документів, що регулюється відповідною постановою Кабміну, надати їх МОЗ і спеціальна комісія розглядає обґрунтованість та інші фактори, щоб направляти пацієнта за кордон. Після цього МОЗ купує валюту, перераховує її на клініку, куди їде пацієнт, і пацієнт відправляється туди на виконання медичного втручання, яке йому необхідно”.

Минулого року програма фактично покрила майже всіх, хто потребував цього. Якщо раніше це були роки  очікування, то зараз – місяці й тижні, зазначив Євген Гончар.

В той же час у минулому році бюджет для онкохворих склав 809 мільйонів гривень, що значно менше половини від реальної потреби, говорить Євген Гончар.

“Є програма МОЗ для лікування дорослих онкологічних пацієнтів і для лікування дітей. Щодо дорослих – 809 мільйонів, щодо дітей – значно краща ситуація, гарне забезпечення лікарськими засобами (близько 400-500 мільйонів). Є певні регіональні програми, місцеві бюджети також можуть виділяти кошти, звісно, населення теж витрачає кошти”.

Наприклад, у 2016 році було 14,406 жінок із раком молочної залози, майже кожній 5 із них потрібен препарат трастузумаб.

“Якщо ми будемо говорити про препарат трастузумаб, то забезпеченість ним близько 16-20%. Лише кожна п’ята жінка отримує його. По іншим препаратам ситуація може бути значно краща, може, гірша – але це все одно значно менше, ніж половина від потреби.

Це лише за тією номенклатурою, що зазначена в цій програмі, а є лікарські засоби, які не потрапили в програму, тому що вони надзвичайно дорогі”.

Для покращення функціонування системи охорони здоров’я необхідне зростання економіки, говорить Євген Гончар. За номінальним ВВП на душу населення (2583 долари США – 2017 рік, дані Світового Банку), ми на 129 місці, – говорить він.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі, зокрема про те, як реформа охорони здоров’я, що буде відбуватись три роки, починаючи з 2018, має, на думку Євгена Гончара, вплинути на існуючу ситуацію.