«Громадське радіо»
Станіслав Куценко, керівник Головного територіального управління юстиції у місті Київ, розповідає про те, скільки має коштувати закордонний паспорт та про особливості ІД-карток.
Наталя Соколенко: Скільки має коштувати біометричний і звичайний закордонний паспорт для людини, яка не хоче переплачувати?
Станіслав Куценко: Насправді різниця між біометричним і звичайним паспортом не дуже значна. Якщо закордонний паспорт з чіпом зараз коштує 557 гривень, то без чіпа він коштуватиме 491 гривню. Це якщо оформлювати закордонний паспорт у строк 20 робочих днів. Але є і пришвидшена процедура, коли строк скорочується до 7 днів. Тоді вартість за паспорт з чіпом буде 810 гривень, а без чіпа — 744 гривні.
Це якщо документ оформлюється в офіційному порядку, без залучення попередників.
Наталя Соколенко: В якій установі можна оформити паспорти за цією ціною?
Станіслав Куценко: В підрозділах Державної міграційної служби. Там створені відповідні умови, для того щоб громадянам було максимально зручно. Отримати документи можна навіть по електронній черзі у точно визначений час.
Наталя Соколенко: А чи видають паспорти в Центрах надання адміністративних послуг? І скільки вони там коштують?
Станіслав Куценко: ЦНАПи є підрозділами районних державних адміністрації, вони так само, як інші дозвільні центри, приймають документи, але треба розуміти, що вони теж передають їх у Державну міграційну службу, тобто є посередниками на цьому ринку.
Дмитро Тузов: Якщо людина може отримати біометричний паспорт з чіпом, чи є сенс отримувати звичайний паспорт?
Станіслав Куценко: По-перше, зараз ціна між цими паспортами дуже невелика, по-друге, перехід на біометричні паспорти є чіткою вимогою Європейського Союзу, і давайте не забувати, що все-таки всі зараз в оптимістичному режимі очікування безвізового режиму. І ті громадяни, у яких вони будуть, зможуть першими поїхати за кордон по безвізу.
Дмитро Тузов: Яка інформація занесена в цей чіп?
Станіслав Куценко: В чіп занесена інформація про основні дані людини: прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний код, місце реєстрації. Але оскільки зараз не всі органи обладнані спеціальною апаратурою для зчитування даних, людині видається ще витяг з державного реєстру.
Зараз є ініціатива про додавання в чіп електронного цифрового підпису. Він потрібен, тому що планується створення нових сервісів, які в онлайн-режимі будуть надавати адміністративні послуги, і можна буде просто зчитувати цей підпис. У такому випадку в органи влади не доведеться навіть ходити, для того щоб отримати певні послуги. Ця ініціатива була підтримана урядом 30 листопада, і тепер на чіп додаватиметься і підпис.
Дмитро Тузов: Чи існують у світі подібні аналоги нашого біометричного паспорту?
Станіслав Куценко: У Європі всі вже давно їздять по таких пластиковим карткам, і європейці дуже дивувалися нашим паперовим документам.
Наталя Соколенко: У нашій студії Віктор Тимощук близько місяця тому сказав, що не треба поспішати переходити на пластикові ID-картки, тому що на ID-картки не нанесена інформація про реєстрацію місця проживання, тому кожен раз, коли треба буде звертатись до державних органів, доводитиметься іти за довідкою про місце проживання. Як ви це можете пояснити?
Станіслав Куценко: Держава про це вже подумала і зараз видається витяг з державного демографічного реєстру, який людина може показувати як офіційний документ. Крім того, інформація про реєстрацію буде на чіпі. Зараз, для того щоб підтвердити реєстрацію шлюбу, кожному з подружжя видається свідоцтво про шлюб. Ця інформація теж вноситься на чіп, тобто створюються умови для повністю безбар’єрного середовища для власника ID-картки.
Дмитро Тузов: То поруч з ID-карткою у кишені доведеться ще носити купу довідок?
Станіслав Куценко: Я думаю, це той перехідний етап, до якого треба підготуватися. Звичайно, в реалізації цих реформ спочатку будуть певні складнощі, але, мені здається, раніше було гірше.
Дмитро Тузов: Чи можливе паралельне функціонування старих паперових паспортів і нових пластикових ID-карток? Адже для багатьох громадян, особливо після Революції Гідності, паспорт став особливим символом.
Станіслав Куценко: Це ідея для законодавців, Верховна Рада має подумати, наскільки це реально для реалізації, бо, наприклад, другий закордонний паспорт можна собі залишити, доплативши 60 гривень.
Дмитро Тузов: Яка вартість отримання ID-картки?
Станіслав Куценко: Вперше, коли видається ID-картка, вона видається безкоштовно, державне мито не встановлюється. Це крок на зустріч законодавству, для того щоб громадяни все ж таки переходили на нові паспорти, відповідно до вимог Європейського Союзу.
Дмитро Тузов: А чи є ажіотаж, наскільки активно люди змінюють свої паспорти на ID-картки?
Станіслав Куценко: Ажіотаж був у січні-лютому 2016 року. Зараз послуга надається у стандартному режимі.
Наталя Соколенко: А який порядок обслуговування переселенців з окупованих територій? Чи є певні особливості?
Станіслав Куценко: Якщо громадянину треба поновити документ про народження або свідоцтво про смерть родичів, можна звертатися у будь-який РАГС або відділ правової допомоги. Законодавством України передбачено, що це можна зробити через суд, однак наші РАГСи і Бюро вторинної правової допомоги надають консультацію і зразок типової заяви до суду, для того щоб максимально спростити громадянам подачу цього позову. Ці позови мають розглядати в максимально короткий термін, при цьому від громадян можна приймати навіть такі докази, як письмові свідчення родичів, фотографії та інші письмові документи, які підтверджують, що вони проживали на окупованих територіях. І, відповідно, з цим рішенням суду треба звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану і отримати потрібний документ. Судовий збір у такому випадку становить близько 260 гривень.