Професор Києво-Могилянської академії, політолог Олексій Гарань коментує заяву президента України на Генасамблеї.
Дмитро Тузов: Президент Петро Порошенко послав серйозний сигнал щодо того, що світ не виконав умови Будапештського меморандуму. Якими можуть бути наслідки заяви?
Олексій Гарань: Про невиконання було відомо і раніше. Я думаю, що заява на Генеральній асамблеї ООН — це можливість озвучити перед лідерами всього світу ще раз це питання. Це треба розглядати в контексті всієї промови. В промові було багато важливих речей, пов’язаних з агресією Росії проти України. Це і ситуація в Криму, і заклик захистити права людини в Криму. Україна на Генасамблеї зараз прагне прийняти резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в Криму. Порошенко сказав, що вибори до Державної Думи нелегітимні в окупованому Криму.
Нагадування про Будапештський меморандум є тлом для просування інших ініціатив України. Речі, які звучали на зустрічі ЄС, яка була в Києві, перекочували до виступу в Генасамблеї. На цій зустрічі ЄС президент сказав, що треба посилити цей меморандум двосторонніми угодами, які мають гарантувати безпеку України. Це не пролунало в ООН, але створило загальне тло для переговорів. Якщо не функціонує Будапештський меморандум, можливо, варто перейти до укладання додаткових двосторонніх угод.
Ми знаємо, що НАТО зараз не готова прийняти Україну, але можуть бути двосторонні механізми. Зараз українська дипломатія буде пробувати іти цим шляхом.
Крім того, Порошенко сказав і про те, що треба розглянути питання про право вето в тих випадках, коли країна, яка має таке право, сама задіяна в конфлікті, тобто мова йде про обмеження права вето. Це дуже важливо. Ми знаємо, як Росія блокує рішення в Раді безпеки ООН. Такий заклик не є голосом волаючої України. Насправді довго триває дискусія, як реформувати Раду Безпеки ООН. Тут є багато різних механізмів.
Є країни, які хочуть це робити, є країни, які не хочуть це робити. Те, що зараз озвучено президентом, лягає в загальний контекст цієї дискусії.
Які можуть бути практичні наслідки? Навряд найближчим часом буде прийняте рішення про те, щоб створити юридичне тло для того, щоб держава, яка сама бере участь у конфлікті, не могла блокувати рішення Ради Безпеки ООН. Це створює можливості для тиску на цю країну.
Генеральна асамблея не приймає рішень, які зобов’язують, але вона приймає рішення, на базі яких інші структури, міжнародні організації, провідні країни приймають відповідні рішення.
Наприклад, у березні 2014 року була резолюція про територіальну цілісність України, яка була прийнята на Генасамблеї, 100 голосів за, 11 — проти. Практичних кроків не було, але той факт, що була ця резолюція став додатковим аргументом для прийняття санкцій проти Росії цілим рядом організацій.
Так само зараз висувається ідея резолюції про порушення прав в окупованому Криму. Якщо така резолюція буде прийнята, на її базі можна буде мати додаткові аргументи для санкцій проти Росії.
Євгенія Гончарук: Чи буде рішення підтримане рішення про обмеження права вето, на вашу думку?
Олексій Гарань: Це тривалий процес. Ми маємо розуміти, що те, що говориться на сесії Генасамблеї, не означає, що завтра приймається якесь рішення, але це загострює питання і послаблює позиції країни-агресора. Це питання глибокої реформи органів ООН.