Чи вплине розірвання нафтової угоди з Росією на пересічного українця?

Що означає розірвання угоди про експлуатацію нафтопродуктопроводів для економіки та енергетики України пояснює експерт з енергетики Денис Назаренко

Ведучі

Ірина Сампан,

Сергій Стуканов

Гостi

Денис Назаренко

Чи вплине розірвання нафтової угоди з Росією на пересічного українця?
https://static.hromadske.radio/2016/10/hr_rankova-hvylya-16-10-14_nazarenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/10/hr_rankova-hvylya-16-10-14_nazarenko.mp3
Чи вплине розірвання нафтової угоди з Росією на пересічного українця?
0:00
/
0:00

13 жовтня Росія оприлюднила заяву про розірвання угоди з Україною щодо експлуатації нафтопродуктопроводів, які проходять по українській території.

Угода встановлювала, що нафтопродуктопроводи Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова експлуатуються дочірніми підприємствами «Транснафтопродукт», який входить до складу «Транснафти». У лютому 2016 року «Транснафта» продала ділянки, які проходять по території України, швейцарській компанії International Trading Partners AG.

Ірина Сампан: Що це взагалі означає для економіки, енергетики України? Це небезпечно?

Денис Назаренко: Важливо розуміти різницю — в центрі уваги зазвичай знаходяться нафтопроводи. В даному випадку йдеться про нафтопродуктопроводи — мережу, якою переважно транспортувалися дизельні нафтопродукти.

Абсолютно нічого критичного не відбулося, оскільки цей нафтопродуктопровід не був якоюсь значущою частиною української економіки і, взагалі, не дуже активно використовувався.

Рішення розірвати саме міжнародну угоду достатньо очевидно пов’язане з тим, що в цьому проекті немає більше участі російського капіталу, їм не доцільно підтримувати якісь міжнародно-правові відносини. Ну і зайвий привід показати як Росія ставиться до України.

Сергій Стуканов: Кілька днів тому з’явилась новина з Білорусі — вони на 50% підвищили вартість транзиту нафти через свою територію. Чи не треба нам взяти приклад?

Денис Назаренко: Ціна транзиту регулюється відповідним контрактом між Газпромом і Нафтогазом, який саме зараз є в центрі відомого арбітражу у Стокгольмі. Якраз, серед інших проблем, питання про несправедливо низькі ціни транзиту піднімається нашою стороною. Сподіваємось на виграш нашої країни. Що угоду буде переукладена на більш справедливих, ринкових умовах.

Ірина Сампан: Чи не пов’язано розірвання цієї угоди і взагалі передача швейцарській компанії нафтопродуктопроводів з нещодавньою угодою між Путіним і Ердоганом про будівництво «Турецького потоку»?

Денис Назаренко: Я б не робив якихось прямих зв’язок, оскільки з Туреччиною йдеться про газ, а тут про дуже специфічну сферу нафтопродуктів.

Але загальна тенденція така, що російські енергетичні компанії дуже швидко втрачають ліквідність. Можливо, саме продаж частки — це спосіб заробити певну кількість грошей швидко. Можливо це більше пов’язано з якимись бізнес-інтересами «Роснафти».

Ірина Сампан: Як ви вважаєте, зі швейцарською компанією Україні буде легше працювати?

Денис Назаренко: Якщо це не є якась підставна компанія, як це часто буває, то я впевнений, що бізнес буде набагато приємніший. І з бізнесової, і з політичної точок зору.

Сергій Стуканов: Про що йшлося на вчорашній селекторній нараді прем’єр-міністра Гройсмана? Як пройшла підготовка до опалювального сезону?

Денис Назаренко: Сама форма трансляції селекторної наради виглядає трохи застарілою. Хотілось би бачити якісь більш модернові підходи до публічної політики і комунікації.

Щодо опалювального сезону — принаймні у публічній площині, всі міністерства, відповідні органи влади достатньо позитивно оцінюють початок опалювального сезону. Якщо і є проблеми, про них ніхто не каже.

Але якщо подивитися конкретні цифри з підготовки, то принаймні зараз можна стверджувати, що план підвищеного запасу у газосховищах не був повністю реалізований. Кабінет міністрів доручав Нафтогазу довести рівень газу для опалювального сезону до 17 мільярдів кубометрів, а зараз у підземних сховищах 14,7 мільярда.

Наскільки це створить проблеми важко сказати, оскільки цей додатковий газ планувався у найгіршому випадку недостачі вугілля. Сподіваємось, такого не буде.