Чи вистачить Україні вугілля до осені?

У медіапросторі знову заговорили про дефіцит електроенергії. Чи врятують ситуацію українці, якщо рідше вмикатимуть комп’ютери та кондиціонери? Експерт вважає, що це просто допоможе довше протриматися

Ведучi

Євген Павлюковський,

Ірина Славінська

Гостi

Сергій Дяченко

Чи вистачить Україні вугілля до осені?
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_rankova-hvylya-16-07-01_djachenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_rankova-hvylya-16-07-01_djachenko.mp3
Чи вистачить Україні вугілля до осені?
0:00
/
0:00

На думку експерта з енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка, проблему з вугіллям треба вирішувати на державному рівні. Приватні енергетичні компанії практично не мають зобов’язань перед державою. Це вади приватизації, оскільки енергетика — стратегічна галузь.

Євген Павлюковський: Чому в Україні знову заговорили про дефіцит електроенергії?

Сергій Дяченко: Ключова причина — перестало надходити вугілля з зони АТО. Це те, про що експерти говорили вже давно. Не можна було робити ставку на постачання вугілля з цього регіону. Там можуть відбуватися неочікувані речі.

Давно говорили, що треба здійснювати переобладнання наших станцій на вугілля, що видобувається на території, підконтрольній Україні, і те, що може бути імпортоване. Це газове вугілля. Можна імпортувати з Польщі.

Це недорого: десь 20 мільйонів на котел можна витратити, щоб переобладнати. Але цього не робиться, бо знайшли шлях постачати вугілля із зони АТО. Заспокоїлися — от вам і результати. Енергетика знову на грані аварійних режимів роботи.

Ірина Славінська: Україна докуповує вугілля чи електрику?

Сергій Дяченко: Електрику, тому що докуповувати вугілля за імпортом — непроста штука. Вона вимагає часу. Для того, щоб укласти контракт і почати постачати, потрібно кілька місяців. За тим вугіллям, що нам треба, існує черга. Потрібен також час, щоб воно надійшло. Це не просто, не одразу це можна вирішити.

Є угоди в рамках СНД про покриття дефіциту. За ними доберуть електроенергію. Але ця ситуація непрогнозована. Росія може не подивитися на наші угоди.

Євген Павлюковський: А те, що на Трипільській та Запорізькій ТЕС запустили газомазутні блоки, якось виправляє ситуацію?

Сергій Дяченко: По-перше, це дорого. Вартість такої електроенергії вища в кілька разів. Тому їх і не використовують в нормальних режимах роботи.

Євген Павлюковський: Економія у приватному секторі, до якої Міненерго закликало громадян і підприємства, справді може позитивно вплинути на ситуацію?

Сергій Дяченко: Зараз відпрацьовується запас. Треба налагодити постачання вугілля. Треба щось робити. Ми просто довше протримаємось, якщо люди рідше вмикатимуть чайники, мікрохвильовки і вентилятори.

Треба почати переобладнання станцій, але у нас 70% теплової енергетики — компанія ДТЕК. У неї свої шахти, вони в значній мірі на підконтрольних територіях. Нащо компанії модернізуватися до газового вугілля, якого в неї немає?

Стратегічна галузь приватизована таким чином, що компанія майже не має зобов’язань за стратегічними питаннями. Це вади приватизації, що пройшла кілька років тому. Можливо, якимось чином досягнуть домовленостей, а поки так.