Чи є в українських судах «судді-сепаратисти»?

У студії «Громадського радіо» — координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Ірина Соломко: У своєму пості ви написали: «Пам’ятаєте, з чого починалась війна? Пам’ятаєте, як нібито місцеві мешканці блокували колони 25 бригади під Слов’янськом? Забудьте. Червонозаводський районний суд Харкова виправдав за відсутністю складу злочину організатора того блокування, колишнього начальника Краматорського міського відділу міліції № 1 Олександра Ковтуна. Найцікавіше у цій історії те, що цю справу слухала колегія суддів у складі Віктора Єжова (переведений із Макіївки суддя, досі має майно та нерухомість на окупованій бойовиками «ДНР» українській території), Наталія Корекян (зареєстрована у місті Сніжне Донецької області, досі володіє двома квартирами на окупованій території) та Світлани Салайчук. Ці ж особи слухають ще одну резонансну справу — кримінальне провадження за тими ж статтями, відкрите стосовно екс-мера Слов’янська Нелі Штепи».

Наскільки багато таких справ, коли судді, які були переведені з непідконтрольних територій, і щодо проукраїнської позиції яких є сумніви, слухають справи проти сепаратистів?

Ольга Решетилова: Я знаю про ці 2 справи. Є й інша сторона медалі, коли судді з окупованих територій слухають справи наших АТОшників.

Ірина Славінська: Чи є проти цих суддів якісь справи?

Ольга Решетилова: Ні, справ немає.

Ірина Славінська: Тоді на чому ґрунтуються ці сумніви?

Ольга Решетилова: Є рішення Вищої ради суддів про переведення цих суддів з окупованих територій і розподіл їх по різних судах. Це цілий список суддів. Зараз ми хочемо отримати цей список і передати його на перевірку Громадській раді доброчесності. Інша справа, що вчора я розмовляла з членом цієї ради Віталієм Титичем, і він сказав, що зараз у Громадської ради доброчесності немає ніяких повноважень. Вони не можуть провести перевірку якось конкретного судді. Зараз ми формуємо базу суддів, яку будемо перевіряти спільно з Громадською радою доброчесності.

Ірина Славінська: І що тепер буде? Проти них будуть подані якісь заяви?

Ольга Решетилова: Роль громадськості тут дуже обмежена, оскільки у справах по сепаратизму немає потерпілих. У нас немає інституту громадського обвинувачення. Проконтролювати це могла б тільки прокуратура. Але державне обвинувачення дуже некомпетентно підійшло до обвинувачення у справі Ковтуна. Громадськості дуже важко контролювати таких суддів, тому в нас з’явилася ідея створення спеціального управління розслідувань у справах проти сепаратизму. Це підслідність СБУ.

Справа Ковтуна в цьому сенсі є дуже показовою. Він був організатором одного з блокувань. Але через відсутність системного розслідування сепаратистських справ за 2014 рік ми не можемо системно досліджувати це питання. Ковтуну хтось давав наказ.

В медійній ініціативі за права людини ми виділяємо цілий кейс щодо участі мерів у створенні народних дружин, блокуванні українських військ тощо.

Наразі в СІЗО знаходиться тільки Неля Штепа і Слєпцов. Ці мери стверджують, що їм віддавали накази голови облдержадміністрацій. Була ціла нарада, де йшлось про те, що потрібно створювати народні дружини і озброювати їх. Наскільки я знаю, Балицькому наразі навіть не оголошена підозра.

Ірина Соломко: Чому так відбувається?

Ольга Решетилова: По-перше, до 2014 року у нас не було статей по сепаратизму і посяганню на територіальну цілісність. Тобто в нас немає відповідного досвіду. По-друге, СБУ в цьому сенсі практично бездіяльна. По-третє, громадськість і ЗМІ не приділяють цьому достатню увагу.