Віктор Савінок, експерт Міжнародного центру прогресивних досліджень «Progress», асоційований науковий співробітник Інституту європейської політики в Берліні, розповідає про повноваження президента Німеччини.
Віктор Савінок: Німеччину в конституційному праві прийнято називати канцлерською демократією. Канцлер вирішує більшість питань, пов’язаних з формуванням політики і реалізацією політики. Президент — це більш символічна фігура, яка представляє державу на міжнародній арені, виступає від імені держави, є гарантом дотримання прав людини, основного закону Німеччини.
Можна сказати, що в Німеччині є так званий слабкий президент. Він має невеликі, але важливі повноваження. Саме президент має пропонувати Бундестагу кандидатуру канцлера. Після призначення Бундестагом канцлера президент призначає всіх міністрів, які були призначені Бундестагом.
Якщо Бундестаг буде розпущений або відбуватиметься переформатування уряду, то президент може уповноважити чи то канцлера і весь уряд чи окремих міністрів для виконання їхніх обов’язків. В деяких випадках президент може розпускати Бундестаг і призначати нові вибори.
Сергій Стуканов: Федерального президента вчора обирали не громадяни прямим голосуванням, а орган, який має назву Федеральні зроби. Розкажіть, що це таке.
Віктор Савінок: Німеччина є унікальним випадком демократичної системи, за якої дві найвищі посадові посади обираються не прямим голосуванням. Це федеральний президент і канцлер. Обох обирають виборні органи. Федеральні збори — це унікальний орган, який формується саме для цього випадку, для виборів президента. До Федеральних зборів входять всі члени Бундестагу. Наразі їх 630. І така ж кількість депутатів від місцевих парламентів. Всі 16 земельних парламентів надсилають депутатів. Це було 16 скликання Федеральних зборів. Відповідно, пан Штайнмаєр став 16-м федеральним президентом. Було 1260 членів, які голосували. Пан Штайнмаєр отримав 931 голос з 1253 дійсних голосів. Це дуже гарний результат. Його попередника обирали в трьох турах.
Вікторія Єрмолаєва: Чи була очікуваною перемога Штайнмаєра саме з таким результатом?
Віктор Савінок: Результат справді був очікуваний, оскільки коаліція, яка існує в Бундестазі і складається з Християнсько-демократичного союзу, Християнсько-соціального союзу та Соціально-демократичної партії Німеччини, має більшість не тільки в Бундестазі, а й у більшості земельних парламентів Німеччини. На боці коаліції було понад 960 голосів.
Вікторія Єрмолаєва: Які очікування від перебування Штайнмаєра на цій посаді?
Віктор Савінок: В Німеччині президент вирішує не дуже багато питань. Очікувати того, що відбудуться суттєві політичні зміни чи якимось чином відбудуться трансформації курсу у внутрішній і зовнішній політиці, не доводиться, оскільки повноважень федерального президента для докорінних змін недостатньо.
Президент Штайнмаєр може відіграти роль суспільного авторитету, роль підтримки для федерального канцлера. Перед Штайнмаєром стоїть важливе завдання — не втратити авторитет посади президента, завойований його попередником, який став моральним авторитетом, багато в чому об’єднав німецький народ. Він суттєво підтримав федерального канцлера в питаннях біженців.
Сергій Стуканов: Як може змінитися позиція Німеччини в «нормандському форматі» в реалізації Мінських угод?
Віктор Савінок: Я дотримуюся тієї думки, що впродовж наступних 7 місяців до вересня чи до жовтня, коли відбудеться формування нового уряду, нової парламентської коаліції в Бундестазі, суттєвих змін не варто очікувати. Повноваження федерального президента не є достатніми для формування засадничих змін у зовнішній та внутрішній політиці. Не слід очікувати зміни політики Німеччини щодо українського питання.
Штайнмаєр є дещо суперечливою фігурою щодо України, оскільки з його боку лунали неоднозначні заяви, однак не варто чекати на щось непередбачуване.
Німецька зовнішня та внутрішня політика характеризується дуже великим ступенем спадковості.
Вирішальними будуть вибори до Бундестагу, а не вибори президента.
Сергій Стуканов: Штайнмаєра на президента висунула Соціально-демократична партія, підтримали Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз, тобто і партія Меркель. Чи означає це, що вона може розраховувати на голоси соціал-демократів, коли обиратимуть канцлера?
Віктор Савінок: В німецькій політиці завжди розглядається ціла низка різних коаліційних варіантів після того, як відбуваються вибори. Коаліцію з соціал-демократами християнські демократи пані Меркель не можуть відкидати. Так само, як і варіанти коаліції з іншими політичними силами. Це також може бути опцією, щоб зробити четвертий термін перебування пані Меркель на посту канцлера реальністю.
Вікторія Єрмолаєва: Чи підтримувала канцлер Ангела Меркель нового президента Штайнмаєра?
Віктор Савінок: Так. 29 жовтня Соціально-демократична партія висунула пана Штайнмаєра в якості президента. Про це оголосив її вже колишній очільник і нинішній міністр закордонних справ пан Габріель. 14 листопада, після того, як пан Габріель та лідер Християнсько-соціального союзу зібралися у відомстві федерального канцлера, вони втрьох оголосили, що Франк-Вальтер Штайнмаєр буде змагатися за посаду президента. Висунення його кандидатури відбулося від коаліції.