Чинна система адміннагляду була ухвалена в минулому сторіччі, — Пилипенко

За словами правника, реформуючи систему правосуддя, треба реформувати і пенітенціарну систему, і систему адміністративного нагляду

Ведучi

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Володимир Пилипенко

Чинна система адміннагляду була ухвалена в минулому сторіччі, — Пилипенко
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_rh_2016-11-02_pylypenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_rh_2016-11-02_pylypenko.mp3
Чинна система адміннагляду була ухвалена в минулому сторіччі, — Пилипенко
0:00
/
0:00

Про необхідність ухвалення закону про адміністративний нагляд говоримо з адвокатом і представником України у Венеційській комісії Володимиром Пилипенком.

Тетяна Трощинська: Почнемо з засадничих речей. Що таке адміністративний нагляд?

Володимир Пилипенко: Це нагляд держави за своїми громадянами. Зрозуміло, що не за всіма. Це не всевидюче око. Це правова категорія, яка стосується осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Тобто це комплекс заходів, які здійснюються державою для того, щоб ці особи не вчиняли повторних злочинів, входили в соціум після відбуття покарання і реабілітовували себе у суспільстві.

Тетяна Трощинська: В якому вигляді у нас зараз існує адміністративний нагляд?

Володимир Пилипенко: Закон є. Він був прийнятий у минулому столітті — у 1994 році. Фактично, це закон, який було прийнято на зорі незалежності. Тоді ми калькували радянські закони. Суть цього закону в тому, що ми переписали усю ту систему, яка нам дісталась у спадок після розпаду Радянського Союзу. Це адміністративний нагляд 60-70-х років. З того часу закон не зазнавав концептуальних змін. Наразі у нас нагляд здійснюється, якщо начальник виправно-трудової установи подав документи до суду. Якщо начальник виправно-трудової установи забув подати документи, нагляд не здійснюється.

Василь Шандро: Як фізично відбувається цей нагляд?

Володимир Пилипенко: Фізично цей нагляд здійснюється на підставі певного судового рішення. Тип нагляду встановлюється в залежності від тяжкості злочину. Немає універсальної формули, є загальний порядок. У нас навіть немає чіткого визначення, в якій формі до конкретної особи за конкретний злочин цей нагляд може застосовуватися. Закон дає лише 2-3 варіанти. Наприклад, особу можуть зобов’язати відмічатися кілька разів на місяць і певний визначений період часу знаходитися у своїй квартирі.

В країнах Європи і США вже дуже далеко пішли в питанні впровадження нових форм нагляду, які є життєво необхідними і в Україні. Зокрема через те, що в нас існує сумнозвісний закон Савченко, внаслідок якого 10 000 осіб, які є небезпечними злочинцями, знаходять серед нас, а юридичного контролю за ними немає.

Тетяна Трощинська: Як виглядає міжнародна практика адміністративного нагляду?

Володимир Пилипенко: В багатьох європейських країнах практикують заборону особі, яка вчинила злочин щодо членів своєї сім’ї, наближатися до них. Якщо злочин здійснено в стані алкогольного сп’яніння, до особи застосовують заборону вживати алкоголь. Особа, яка здійснює контроль, може в будь-який час перевірити дотримання чи недотримання цих рішень колишнім ув’язненим або правопорушником.

Тетяна Трощинська: Нове законодавство щодо насильства в сім’ї, яке ухвалюється на вимогу стамбульської конвенції, передбачає, що злочини, пов’язані з насильством в сім’ї, відокремлюються в окрему категорію злочинів. Цього недостатньо?

Володимир Пилипенко: Мабуть, ми маємо реформувати всю систему адміннагляду. Говорячи про сімейне насильство, давайте не забувати про статеві злочини щодо неповнолітніх. Нам не треба нічого вигадувати. В деяких країнах Європи навіть після відбуття покарання особою з неї не знімають електронний браслет. В Голландії і Данії особа, яка вчинила статевий злочин щодо неповнолітніх, контролюється в реальному часі тим, хто здійснює адміннагляд за нею.

Василь Шандро: Яка ймовірність того, що людина, яка один раз вчинила злочин, зробить це вдруге?

Володимир Пилипенко: Формування цієї статистики залежить від якісного функціонування всіх органів — пенітенціарної системи і системи дільничних інспекторів. Міністр внутрішніх справ заявив про те, що кожен десятий злочин зараз вчиняється особами, які вийшли з місць позбавлення волі по закону Савченко.

Тетяна Трощинська: Венеційська комісія висловлює якесь занепокоєння щодо сфери адміністративного нагляду в Україні?

Володимир Пилипенко: Сфера повноважень Венеційської комісії не стосується адміністративного нагляду. Вона опікується сферою прав людини, а також питаннями конституції і демократії. Адміністративний нагляд — складова частина реформи правосуддя. В цьому випадку, реформуючи систему правосуддя, треба реформувати і пенітенціарну систему, і систему адміністративного нагляду. Є дуже багато конвенцій і документів, які стосуються правил організації цього адміністративного нагляду чи пробації, як її називають.

Тетяна Трощинська: Якщо говорити простими словами, пробація — це коли людина, що відбувала покарання, потрапляє в громаду і громада допомагає їй стати на шлях виправлення.

Володимир Пилипенко: Абсолютно правильно.

Тетяна Трощинська: Наскільки українське суспільство готове допомагати людині, яка вчинила якийсь злочин?

Володимир Пилипенко: Ми повинні знати свої права і водночас розуміти і поважати права інших. Тут йдеться про необхідність просвітницької роботи для того, щоб люди розуміли, для чого допомагати такій людині.