Дебати Клінтон і Трампа — хто переміг?

27 вересня в США у прямому ефірі відбулися перші з двох теледебатів між кандидатами у президенти — Гілларі Клінтон і Дональдом Трампом. Проведення цих дебатів має велике значення, адже багато виборців ще не визначились за кого віддати свій голос. В мережі широко обговорюються заяви Трампа про Ірак та відмову показувати податкову декларацію.

Ірина Славінська: Напевно, найрезонансніший рядок цих дебатів — це те, що стосується тези Трампа стосовно війни Сполучених Штатів в Іраку?

Олег Коцюба: Загалом, ці дебати ставлять прецедент в багатьох вимірах. Найперше те, що дійсно, фактично у живому ефірі, відбувався «fact-checking» — журналісти, медіа перевіряли озвучені кандидатами факти. З іншого боку — важливий той факт, що вперше в історії США жінка взяла участь в таких президентських дебатах.

Теза Трампа про війну в Іраку та інші, які він наводив, не відповідають дійсності. В інтерв’ю одному із журналістів Трамп заявив, що «можливо, дійсно варто напасти на Ірак», на теледебатах заперечив цю заяву, але це не відповідає дійсності.

Ірина Славінська: Які моменти з дебатів найбільше кинулися вам в очі?

Олег Коцюба: Мені здається, що варто відзначити кілька дуже проблематичних речей.

Найперше те, що Трамп не відмовився від своєї риторики сумніву щодо місця народження президента Обами. Хоча раніше він фактично визнав, що Обама народився в США, але продовжує поширювати неправдиві свідчення.

Також кинувся в очі тон Трампа до Клінтон. Ще з самого початку він зробив таку ремарку: «чи правильно я називаю вас “секретар Клінтон”?» (секретар «secretary of state» мається на увазі міністр). Це дуже приховане відсилання до того, що він всюди називав її «брехлива Клінтон». Це є надзвичайно зневажливе ставлення. Я впевнений, що дуже багато жінок це помітили. Протягом цілих дебатів він постійно перебивав її, встрявав.

І третє, що важливо — це питання расових сутичок в США. Останніми тижнями сталося кілька трагічних інцидентів, коли темношкірі молоді чоловіки були вбиті поліцейськими. Обставини до кінця невідомі. Клінтон сказала, що тут потрібен комплексний підхід — тренування для поліцейських, щоб побороти оцей імпліцитний расизм. Трамп сказав на це, що Америці потрібен «закон і порядок». А це закодовані слова, які в середовищі афроамериканців сприймаються як намагання їх засудити. Це говорить про те, що в нього і надалі будуть проблеми з привабленням цієї аудиторії.

Любомир Ференс: Деякі українські журналісти, які дивились ці дебати, кажуть, що Гілларі Клінтон нагадувала Юлію Тимошенко — міліонерка, яка плакала щодо низьких зарплат простої людини?

Олег Коцюба: Я не впевнений, що це порівняння доречне. Якщо подивимось звідки вони вийшли — Тимошенко працювала в дуже сірих зонах бізнесу, заробляючи на відкатах. Клінтон вчилася в Єльському університеті, до того в одному з найпрестижніших жіночих коледжів США. Вона працювала в приватній адвокатській фірмі. Те, що вона заробила — чесною працею. І те, що вона досягла успіху — результат чесної праці.

Клінтон вийшла з дуже бідної сім’ї, вона пройшла дуже складний шлях і, певною мірою, уособлює «американську мрію» — що можна тяжкою працею досягти успіху.

Любомир Ференс: Чи можуть ці дебати вплинути на результати виборів?

Олег Коцюба: Це питання значною мірою риторичне. Багато істориків президентства наводили різні аргументи про значимість чи, навпаки, незначущість впливу дебатів на результати виборів.

Насправді, доказів, що дебати реально впливають на результати виборів немає. Але якщо говорити про конкретно ці дебати, які є дуже нетиповими для Америки, думаю, що вплив буде.

Фактично зараз Трамп і Клінтон на одному рівні по опитуваннях — 42-44%. Завданням Клінтон було зупинити ривок Трампа, який він зробив за останні тижні. Він попався на всі пастки, які вона йому дуже вміло розставила. Виборці побачили, що він губився в різних своїх твердженнях, плутався у захисті своїх дрібних колишніх висловів. Люди побачили, що Трамп не має того президентського масштабу, темпераменту, щоб вести країну в такий важкий час.