Децентралізація середньої освіти: об'єднання та скорочення

Спілкуємося з заступником міністра освіти і науки Павлом Хобзеєм. Він розповідає про реформу у системі загальної шкільної освіти, коментує ситуацію з недофінансуванням професійно-технічних навчальних закладів та анонсує скорочення педагогічного складу в ході проведення реформи освіти.

Євген Павлюковський: Арсеній Яценюк 25 січня повідомив, що пілотним проектом 2016 року стане створення нових регіональних шкіл. Що це будуть за школи, як буде відбуватися цей процес і де на нього візьмуть гроші?

Павло Хобзей: Якщо ви послухаєте виступи прем’єр-міністра, то через раз в них згадується про те, що 2016 рік буде роком змін у середній освіті. Люди справді чекають на такі зміни. Я сподіваюся, що парламент незабаром прийме закон про освіту, який регламентуватиме основні тенденції щодо освіти на найближчі 15-20 років. Певні кроки також робляться паралельно.

В Україні сьогодні відбувається процес децентралізації. Ми вже давно говорили про освітні округи. Те, що раніше було освітнім округом, зараз є об’єднаною територіальною громадою. Ці громади є різної величини. Йдеться передусім про сільську місцевість. Ми вибираємо певну школу, даємо їй певні критерії, а школи, що є навколо неї, стають її філіями. Призначається один директор. Для цього у нас існують інвестиційні програми, які допоможуть створити хорошу матеріальну базу. В бюджеті цього року закладено 200 мільйонів гривень для інвестування  пілотних опорних шкіл.

Євген Павлюковський: Опорні школи знаходитимуться в великих селах і містечках, а філії опорних шкіл будуть знаходитися в менших селах?

Павло Хобзей: Так. Початкова школа має бути наближена до місця проживання дітей. А учні 5-х класів і вище зможуть їздити у школи шкільними автобусами. Ми хочемо давати гранд тим школам, які подадуть кращий проект розбудови шкільної системи у своєму районі. Сума складатиме від 3 до 5 мільйонів гривень на одну школу. Ці кошти мають бути витрачені на шкільні автобуси, лабораторії, енергозберігаючі технології, навчання вчителів.

Євген Павлюковський: Як розпоряджатися цими коштами вирішуватиме громада?

Павло Хобзей: Вирішуватиме область. Таких шкіл у області буде не так вже і багато — 3-5 шкіл. Але треба рішення громади щодо проведення реорганізації. Ми не прийматимемо такі рішення, їх прийматиме лише територіальна громада. Адже основою децентралізації є саме самоврядування.

Євген Павлюковський: Діти з 5 класу будуть їздити до опорної школи у більшому населеному пункті?

Павло Хобзей: Так, у об’єднаній територіальній громаді. Це може бути невелике містечко. Але за нашими вимогами мінімальна кількість учнів у головній школі має складати не менше 360 осіб.

Анастасія Багаліка: Де саме в першу чергу будуть впроваджені опорні школи?

Павло Хобзей: Це залежить від рішення місцевих органів влади. А завдання Міністерства освіти — виставляти певні рамки в цьому процесі. Конкурс щодо цього буде відбуватися на рівні області. Виграє конкурс той, хто подасть найкращий план. Але ініціатива має йти знизу.

Євген Павлюковський: Регіоналізація освіти передбачає не лише розширення повноважень, а і фінансову відповідальність. Випадок з недофінансуванням ПТУ показує що до неї готові не всі регіони?

Павло Хобзей: Ви правильно кажете. Якщо держава передає на місця свої повноваження, вона повинна  забезпечити ці місця фінансовим ресурсом. Цей фінансовий ресурс у нас є. Він називається освітня субвенція. Звісно, ми б хотіли у 10 разів більше, але держава в умовах війни дає те, що може. Ці кошти ми ділимо між певними територіями. Їх отримують міста обласного значення, райони і об’єднані територіальні громади. Там, де шкільна мережа є не оптимізованою, цих коштів, звісно, буде не вистачати. В таких випадках треба приймати відповідні рішення. Для середньої освіти сьогодні держава гарантує певний стандарт.

Євген Павлюковський: Повертаючись до питання недофінансованих ПТУ. Як забезпечувати гідний рівень надання освітніх послуг у перехідний період?

Павло Хобзей: З професійно-технічними навчальними закладами сумніша справа. Це велика проблема. З початку року 46 ПТУ не отримали жодної копійки з бюджету. Я дуже вдячний всім працівникам і учням цих професійно-технічних навчальних закладів, які працюють у таких складних умовах і навіть знаходять кошти на харчування сиріт. Всі гроші їм буде повернено. Але 46 ПТУ – це лише 5 % від загальної кількості подібних навчальних закладів в країні.

Така ситуація склалася через те, що всі кошти, виручені з податку на доходи фізичних осіб пішли у великі міста. А у невеликих містечках утворилися подібні проблеми. Наприклад, у Ржищеві на місто виділили 17 мільйонів гривень, а бюджет ПТУ – 8 мільйонів гривень. Як місто може його утримати? В цьому ПТУ практично немає дітей з самого Ржищева, всі діти з навколишніх сіл. Чому міський голова має його фінансувати?

Євген Павлюковський: Ви впевнені, що того, що відбулося з ПТУ у перехідний період не відбудеться зі школами?

Павло Хобзей: Ні, зі школами такого не відбудеться, тому що на школи виділена освітня субвенція. Щоб такого не відбувалося і з училищами, ми маємо виправити нерівномірність розподілу ПДФО і нерівномірність мережі розміщення ПТУ.

Одразу зі студії “Громадського радіо” я йду у парламент. Є підготовлені проекти законів, які вже підтримав бюджетний комітет. Ми сподіваємося, що депутати приймуть закон про зміни до бюджетного кодексу. І я думаю, що мінімум на півроку ми цю проблему вирішимо. А з міністерством фінансів будемо працювати, щоб і надалі таких ситуацій не було.

Євген Павлюковський: Чи передбачає програма реформування середньої освіти скорочення кількості шкіл?

Павло Хобзей: У нас закриваються школи, де немає учнів. У нас близько сотні шкіл, де існує менше 10 учнів. Така система освіти є неефективною. 

Євген Павлюковський: Як бути в такому випадку з викладацьким складом?

Павло Хобзей: Очевидно, що скорочення буде. Але для нас дуже важливо знайти механізми залишити найкращих вчителів.