Дмитро Марунич, директор Інституту енергетичних досліджень, розповідає про «водневу революцію».
Едуард Лозовий: Toyota запустила в серійне виробництво автомобіль на водневому двигуні. Ми прощаємося з нафтою?
Дмитро Марунич: Це є певною мірою прорив. Але навіть за оцінками провідних консалтингових компаній, великих фінансових інститутів очікується, що до 2050 року буде близько 25% не з двигунами внутрішнього згоряння. Потужний поступ буде стримуватися величезною кількістю факторів. Основний — ціна. Всі країни, які розвивають альтернативні двигунам внутрішнього згоряння технології, вкладають величезні кошти. Для бідних країн з не дуже розвиненою економікою альтернативи нафтопродуктам поки немає.
Норвегія є одним із лідерів на європейському континенті з просування електричного транспорту. Там є стрімка динаміка продажів, але тільки менше 2% населення мають електромобілі.
Едуард Лозовий: Але важливим фактором є і наявність інфраструктури. Наприклад, заправитися бензином можна в рамках трьох-чотирьох кварталів. Якби мережа електричних заправок була б більша, це могло б змінити ситуацію?
Дмитро Марунич: Так. Наскільки мені відомо, Київська міська адміністрація просуває цю ідею. Прихильники ідеї заявляють, що треба звертатися, і на цокольному поверсі облаштують зарядку.
Були прецеденти, коли люди з 6 поверху спускали переноску і заряджали авто.
У Дарницькому районі було тільки дві електрозаправки. Зараз з’явилося ще декілька в одній з мереж АЗС.
Едуард Лозовий: Чи впаде ціна на нафту у зв’язку з сучасними розробками?
Дмитро Марунич: Нафта — це цінний ресурс, який використовується у різних галузях. Вона має велике значення для хімічної промисловості.
Щодо процесу переходу до екологічних альтернатив, то в бідних суспільствах він буде дуже тривалим.