До 2050 кількість населення в Україні може зменшитись на 5,5 мільйонів, — Лідія Ткаченко

Найгірше в цій ситуації, що скорочення населення відбувається саме через коротку тривалість життя, — говорить Лідія Ткаченко.

Любомир Ференс: Ви написали статтю і цифри досить невтішні. В Україні до 2050 року може не стати понад п’ять мільйонів людей?

Лідія Ткаченко: Це, насправді, тільки один із варіантів прогнозу. І це не найгірший прогноз — скажімо, середній прогноз.

Дмитро Тузов: Навіть середній прогноз привертає увагу. Які найбільші ризики депопуляції?

Лідія Ткаченко: Найбільші ризики — це скорочення населення. В нас і так країна не була надто перенаселеною. Але тривалий час у нас скорочується населення, тому в принципі ніякої сенсації, нічого нового в цих цифрах нема. Про це багато разів говорилось, прогнози Інститут робить регулярно, ми постійно привертали до цього увагу.

Проблема в тому, що це дуже непросто. На людське життя дуже важко впливати. Якщо народжуваність населення навчилося більш-менш регулювати за своїм бажанням, то з тривалістю життя все набагато складніше. Наша головна біда і найгірше в цій ситуації, що в нас скорочення населення відбувається саме через коротку тривалість життя. В нас дуже висока смертність, дуже багато людей помирають, порівняно з європейськими країнами, у всіх вікових групах, починаючи від дітей. Але найгірша ситуація з чоловіками працездатного віку.

Це дуже великі ризики і це дуже великі негаразди. Треба звернути увагу, що така ситуація продовжується дуже тривалий час. Десь з другої половини 60-х років тривалість життя в Україні не зростає.

Дмитро Тузов: Які основні причини, чому в нас люди живуть менше, ніж в європейських країнах?

Лідія Ткаченко: Культура, поведінка, емоційний стан, стреси і наскільки люди вміють це сприймати. В широкому сенсі — це культура життя.

Дмитро Тузов: Стан довкілля?

Лідія Ткаченко: Напевно. Але знаєте, це все насправді не настільки очевидно. Бо в нас часто люди люблять посилатися на те, що наслідки ЧАЕС дуже сильно вплинули на їхнє здоров’я і це означає, що можна вже нічого не робити.

Насправді, скоріше за все, це все те, що називається неорганізованість, низький рівень самодисципліни та нездоровий спосіб життя в широкому сенсі цього слова.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.