Дитяча дипломатія чиста, але не завжди дорослі готові почути думку дитини, – Сліпченко

Представницею України в Дитячому Європарламенті є Ангеліна Касьянова, – нагадує  Антоніна Сліпченко – засновниця благодійного фонду EDUKIDS, членкиня європейської мережі організацій «Eurochild»:

«Ангеліна активно працює в Україні. Завтра вона буде відкривати засідання дорослої конференції, де працює Гройсман і ЮНІСЕФ. Це спільний проект, пов’язаний із тим, що в Україні ЮНІСЕФ розпочинає нову програму, а Ангеліна Касьянова буде першим спікером на заході. В Брюсселі в листопаді цього року вона знову буде виступати в Європейському парламенті. Ангеліна активно реалізує головний європейський тренд Child participation – активна участь дітей у вирішенні питань, пов’язаних із їхніми правами».

Антоніна Сліпченко також розповіла, чому Україні важлива участь у мережі організацій «Eurochild», членкинею якої вона є:

«Україна повинна мати своє лобі в організації, яка на сьогодні об’єднує найактивніших учасників організацій та персоналій, які займаються будь-якими проблемами, пов’язаними з дітьми. Загалом в цій організації кожна країна має приблизно 8-10 учасників. Поки що від України я єдиною. Дуже хочеться побачити там ще когось, щоб наша думка та позиція була більш впливовою».

Дитячий Європейський парламент – це проект Європейської комісії, який вона реалізує саме через «Eurochild».

«Робота Дитячого Європейського парламенту є тільки на стадії формування: основні засади, принципи, методи роботи установи тільки формуються. Основним принципом є те, що діти туди мають обиратися дітьми. Якщо сьогоднішній склад дітей-парламентарів обраний через рекомендації членів Eurochild, то наступний склад, який буде обраний в 2019 році, – це діти, які мають бути обрані всередині країни за регіональним представництвом. Це мають бути відриті демократичні вибори. Діти віком від семи до шістнадцяти років можуть подати свої кандидатури та бути обрані», – говорить Антоніна Сліпченко.

Дитяча дипломатія є чистою і дуже зрозумілою та конкретною, але питання в тому, як потім дорослі цю дитячу дипломатію імплементують, – говорить гостя.

«Не завжди дорослі готові почути думку дитини, тому що з нею треба щось робити. А дитина в цей момент дуже уважно спостерігає за тим, чи буде потім оголошена думка, яку вони виказали з того чи іншого питання: булінг, кіберзлочини проти дітей, насилля в родині, дитячі будинки. І питання в тому: а що робити з цим далі?».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.