Джинса, «паркет», підігрування владі — чи зміняться регіональні філії НТКУ?

З медіаексперткою Діаною Дуцик говоримо про ситуацію в українському інформпросторі та про суспільне мовлення.

Дмитро Тузов: Яка зараз ситуація з боротьбою з цензурою?

Діана Дуцик: Я б не сказала, що у нас є тотальна цензура. Я можу це оцінювати за тими моніторингами, які ми робимо на центральному і регіональному рівнях. Я би швидше говорила про цензуру власників. Ми бачимо, як ті чи інші телеканали відстоюють позицію власників у певний політичний період. Це чітко видно в моніторингах новин. Державної цензури у моніторингах я поки не побачила. Є проблема в регіональних філіях НТКУ. Найбільш негативна тенденція — «паркетні матеріали». Мається на увазі некритичне висвітлення діяльності місцевих органів влади.

У регіональних філіях НТКУ залишається державне замовлення. Вони можуть підписувати договори з місцевими органами влади про висвітлення їх діяльності. Є прогресивні місцеві телекомпанії, які відмовилися від цього. Наприклад, сумська телекомпанія, запорізька відмовилася від підписання договору з облрадою.

Дмитро Тузов: Я нещодавно був у Сєвєродонецьку. Місцевий телеканал мовить українською. Це радісно, але люди кажуть, що його ніхто не дивиться через те, що він є «рупором». Журналісти на місцях мають же це якось розуміти?

Діана Дуцик: На жаль, не всі журналісти це розуміють. Ми їздимо по регіонах, спілкуємося з колективами філій НТКУ. До системи координат, яка складалася протягом багатьох років, усі звикли. Джинса, «паркет», підігрування місцевим або центральним органам влади. Колеги (не буду вказувати область) навіть відкрито на камеру пояснювали, що живуть в маленькому місті і не зможуть вирішувати свої питання, якщо критикуватимуть місцеву владу.

Дмитро Тузов: Не можуть же регіональні філії НТКУ самі переродитися в суспільне мовлення.

Діана Дуцик: Ми дуже сподіваємось, що ця реформа з юридичної точки зору завершиться. Зараз є питання, чим вона завершиться. До кінця року має бути створене публічне акціонерне товариство. Залишиться провести на початку року конкурс на голову суспільного мовника.

Євген Павлюковський: Багато експертів, які займаються моніторингом стану реформування, заявляють, що частина людей, які працюють в цій системі на різних рівнях, не готові до реформ.

Діана Дуцик: Так, це важлива проблема. Вона є одною з ключових. Якщо брати регіональні філії, то в телекомпанії працює більше 7 тисяч осіб. Частка журналістів серед них не така і велика. Наприклад, з 200-300 людей, які працюють в одній регіональній філії, журналістів буває від 10 до 20.

Це державна структура. Є стандарти, визначені давно. За ними, якщо є ліфт, має бути ліфтер. Потрібно змінювати власність, давати в таких питаннях автономію керівництву компанії, щоб воно могло оптимізувати штат.

Дмитро Тузов: Зараз керівники не можуть це робити?

Діана Дуцик: Регіональні філії — частини структури. Місцеві керівники будуть мати повноваження на рівні створення інформаційного контенту. Буде конкурс на керівника. Позиція наглядової ради така: це має бути конкурс концепцій.

Скорочення, якщо і почнуться, то після обрання керівництва. За ці два роки відбулася оптимізація — мінімальне скорочення. До кінця року і перші місяці наступного року точно нічого не буде, тому що на часі інші питання.

Дмитро Тузов: Як вирішувати фінансове питання?

Діана Дуцик: Передусім тиснути на уряд. Донори не можуть все. Зараз вони в очікуванні, що буде далі. Після того, як пішов Зураб Аласанія, є переживання, що все це зупиниться. Закони не дозволять зробити тотальне повернення назад, але питання в часі.

Наступний рік для суспільного мовника буде цікавіший. Мова піде про контент. Тут має включатися громадськість.