Емальєр Олексій Коваль презентував новий проект "Червона лінія"
У Києві відкрилась виставка українського художника Олексія Коваля. Роботи виконані у складній техніці гарячої емалі — на створення кожної може йти від кількох місяців до кількох років
Виставка «Червона лінія» відкрита з 12 по 25 жовтня у Галереї Д12, вулиця Десятинна, 12.
Василь Шандро: Що таке гаряча емаль, що це за жанр образотворчого мистецтва?
Олексій Коваль: Це така технологія, коли фарба, тобто пігмент, наноситься на мідь, срібло або золото — є три матеріали, до яких вона прилипає — і випікається при високих температурах, від 700 до 760 градусів.
Василь Шандро: Наскільки популярний цей напрямок, конкуренція є?
Олексій Коваль: Це не є дуже популярним напрямком, але трохи конкуренції, не можна сказати, що багато. Це дуже затратний процес, а гарантії, що роботи будуть продаватися, немає.
Василь Шандро: Тобто ринку гарячої емалі в Україні немає?
Олексій Коваль: Ринку гарячої емалі, як картин, немає, але ювелірний ринок існує.
Василь Шандро: Яка приблизна собівартість однієї роботи?
Олексій Коваль: Якщо говорити про метрову роботу, у нас можна купити тільки мідь. Пігменти і все інше тільки за кордоном. З урахуванням цього, приблизна собівартість однієї роботи десь 400-500 доларів.
Василь Шандро: Чому ваша виставка називається «Червона лінія» — що це означає?
Олексій Коваль: Це взагалі така східна філософія, концепція — люди зустрічаються в житті не випадково, обставини не випадкові, всі пов’язані один з одним цією червоною лінією. Вона ніколи не зникає, ніколи не рветься. Така випадкова невипадковість.
Василь Шандро: Чи впізнавана українська школа емальєрів за кордоном?
Олексій Коваль: Ми часто думаємо, що відрізняємось, але, насправді, дуже багато схожості. Звичайно, українська творчість впізнавана, її можна відрізнити. Щодо школи емальєрів — вона зараз тільки створюється в Україні, наскільки буде потужною поки невідомо.
Василь Шандро: Ви нещодавно повернулись з В’єтнаму, де вчились у місцевого майстра — що відрізняється, що схоже?
Олексій Коваль: Все водночас і дуже далеко, і дуже близько. Там зовсім інша техніка, яка побудована на зовсім інших принципах — вона любить вологу, дощ, воду. А емаль любить вогонь. А близько те, що це так само дуже складний технологічний процес. За два-три дні виконати роботу неможливо.
Василь Шандро: А скільки треба часу на виготовлення картини в емалі?
Олексій Коваль: По-різному, залежить від складності і детальності. Саме виготовлення складається приблизно з двадцяти процесів. Є роботи, які я почав робити ще у 2013 році, а закінчую тільки зараз. При ідеальних умовах — на одну роботу потрібно кілька місяців.