facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Франко перший одягнув вишиванку під піджак, — кураторка виставки, відео

8 вересня у Києві відкрилась виставка «Наша спадщина: українські філософи» про історію філософської думки в Україні від часів Київської Русі і до сьогодення

Франко перший одягнув вишиванку під піджак, — кураторка виставки, відео
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Проект «Наша спадщина: українські філософи» проводить філософська школа «Новий Акрополь» в Україні, яка цього року відзначає 25-річчя. Кураторки цього проекту Дар’я Дяденко та Наталя Маршева розповідають про його особливості та розвиток філософської думки в Україні.

Василь Шандро: Розкажіть про проект, який ви куруєте, коли він розпочинається і яка його основна мета?

Дар’я Дяденко: Наш проект — це не просто виставка, це ряд заходів. Вона триватиме з 8 вересня до 28 жовтня. Ідея проекту — показати історію філософської думки в Україні від часів Київської Русі і до сьогодення. Попередньо записавшись, щосереди можна потрапити на екскурсію по виставці. Сьогодні буде перша. Вона проходить за адресою вулиця Щербаківського, 9а.

17 вересня відбудеться наступний захід — квест по Києву. Звичайно, він буде пов’язаний з українськими філософами. Це гарна нагода побачити місто з іншого боку.

Тетяна Трощинська: Як може бути квест, пов’язаний з українськими філософами? Поясніть це людям, які далі Сковороди не пішли.

Наталя Маршева: Ідея квесту — познайомити людей з надбаннями української філософської думки, але в більш легкій формі. Це будуть маленькі завдання на ерудицію, логіку. Ми запрошуємо всіх у суботу на 12:45 біля пам’ятника Сковороди на Контрактовій площі.

Тетяна Трощинська: Загалом, чи бачите ви серед пересічного українського громадянина людей, які б цікавилися українською філософією?

Наталя Маршева: Ідея квесту якраз і полягає в тому, щоб познайомити людей з українськими філософами, відкрити нові імена: не тільки імена Сковороди, Кримського, Горського, а й нові постаті, які насправді, можливо, не виходять за рамки вузького кола фахівців, це, наприклад, Олексій Гіляров, викладач філософії, автор курсу «Світла та радісна філософія».

Василь Шандро: Я бачу у вашій афіші список дуже потужних діячів різного періоду. Це і Юрій Дрогобич, людина європейського рівня, Станіслав Оріховський, людина епохи Відродження з шляхетного українського роду, і, звісно, Іван Франко. Це дивовижні люди свого часу. Чи будуть щодо цих персоналій якісь лекції або розмови? Чи є у Києві добре обізнані спікери з діяльністю і філософською діяльністю цих людей?

Наталя Маршева: Насправді ідея виставки народилася два роки тому. Вже тоді була сформована дослідницька група, яка вивчала ці постаті та історію розвитку філософської думки загалом. Наша виставка — це 24 ілюстрованих стенди, у яких розкривається життєвий шлях і основні ідеї цих людей. Крім цього будуть і інші лекції.

Дар’я Дяденко: Зокрема лекція, присвячена Івану Франку. Ми знаємо його як поета, але він і філософ, і політолог, і соціолог і навіть трендсеттер, він перший почав носити вишиванку під піджак.

Василь Шандро: Хто приходить на подібні заходи? Хто ваша потенційна публіка?

Дар’я Дяденко: Насправді це різні люди: студенти різних вузів і дорослі люди, кому цікава наша українська спадщина.

Тетяна Трощинська: Серце, про яке ми так часто говоримо, коли мова йде про українську філософію — це те, що поєднує багатьох українських філософів. Чому?

Наталя Маршева: Це одна з головних рис української філософії — кардіоцентризм, як говорив Сергій Кримський, чи кордоцентризм. Ми знаємо про серце в ідеях Григорія Сковороди, і, певно, чули про філософію серця Памфіла Юркевича. І, напевне, є така червона нитка, яка проходить через всю історію української філософської думки, починаючи ще з часів Київської Русі. Серце вважалось осередком духовного життя і потрібно слухати власне серце, бо воно є джерелом всіх ідей, а розум надає їм ясності і форми.

Василь Шандро: Хто буде лекторами на ваших заходах? Ви запрошуєте відомих сучасних філософів?

Дар’я Дяденко: Відомий сучасний філософ Леонід Ушкалов буде на закритті виставки, на лекції про Григорія Сковороду, яка називатиметься «Потебня і Сковорода: ловитва невловного птаха». Це буде 28 жовтня о 19:00.

Василь Шандро: Що далі буде з виставкою? І що вона сьогодні собою представляє?

Наталя Маршева: Вона мандруватиме Україною. Це ілюстровані стенди, на яких будуть представлені основні дати, ідеї, які будуть цікаві кожному з нас: про смисли, щастя, сенс життя, що насправді є філософією. Також проводитимуться лекції.

Тетяна Трощинська: У вас в анонсі зазначено, що буде проведена інтерактивна лекція. Що це означає?

Наталя Маршева: Це буде діалог. На лекції, присвяченій творчості Памфіла Юркевича, ми будемо читати уривки з його відомого твору про серце, робитимемо цікаві ігрові завдання.

Дар’я Дяденко: Кожен зможе відчути себе філософом і порозмірковувати.

Поділитися

Може бути цікаво

«Треба наважитись на зміни»: Вікторія Савчишина про переїзд до Києва зі Словʼянська

«Треба наважитись на зміни»: Вікторія Савчишина про переїзд до Києва зі Словʼянська

«Коли вдається досягнути правди»: інтерв'ю з режисером фільму «Бо козацького роду»

«Коли вдається досягнути правди»: інтерв'ю з режисером фільму «Бо козацького роду»

«Створенням віршу, який став Гімном України, Чубинський руйнував російський міф, що «української мови немає»

«Створенням віршу, який став Гімном України, Чубинський руйнував російський міф, що «української мови немає»

Між правами людини і держбезпекою: на чому ґрунтується робота з ТОТ

Між правами людини і держбезпекою: на чому ґрунтується робота з ТОТ