«Громадське радіо»
Тетяна Трощинська: В якому віці слід починати розвивати дитину?
Тетяна Серга: Розвивати треба, прислухаючись до потреб дитини, її інтересів і до її реакцій. Потрібно відштовхуватись від питання «навіщо?» — щоб поговорити з мамами на дитячому майданчику, або через сімейну установку, що дитина має гарно вчитися?
Також важливий вид розвитку — те, що дитина може в рік — це не те, що вона може в 5 років.
Василь Шандро: Можна виховати дитину за своїми уявленнями, але вона може стати абсолютно асоціальною?
Тетяна Серга: Насправді, не можна відкидати елементи системи, ідеї, ідеологію суспільства. Зараз наш спосіб життя і мислення дуже відрізняється від того, яким він був 30 років тому. Зараз немає ідеї виховувати «гайку у великому механізмі», батьки прагнуть до індивідуалізації і персоналізації.
Але якщо ми говоримо про здоровий розвиток дитини, то завдання батьків не в тому, щоб записати її у дванадцять гуртків одночасно, а в тому, щоб створити умови, в яких дитина зможе сама досліджувати себе, свої здібності і таланти, відкривати світ.
Тетяна Трощинська: Дуже тривалий час дитина залежна від батьків. Як правильно розпорядитися цією залежністю?
Тетяна Серга: Є такий термін «достатньо хороша мати» — це та, яка перевіряє здатність дитини справитися самостійно і дає цю можливість при першому сигналі. Тобто, якщо дитина здатна сама почистити зуби, то не треба за неї це робити ще кілька тижнів.
Тетяна Трощинська: На місці мами це дуже важко — як це можливо?
Тетяна Серга: Потрібно бути свідомим і розуміти, що наша надмірна участь у дорослішанні і житті наших дітей не про те, щоб дитина була щасливою і вміла вирішувати життєві питання, а про те, щоб виконати нашу місію гарної мами чи гарного тата.
Чим швидше дитина зможе відчути свою здатність вирішувати задачі, тим більше шансів, що ця дитина буде автономною і цілісною.
Василь Шандро: Якби ми слухали лише дітей, то невідомо до чого це привело б. Як розпізнати цю межу?
Тетяна Серга: Дитина розкриває себе не тільки на якомусь гуртку, але і щоденно вдома, в садочку, на дитячому майданчику. Завдання батьків — спостерігати за своєю дитиною, її проявами, за тим, що їй цікаво і на що вона звертає свою увагу.
Василь Шандро: Але ж нам важко іноді погодитись з цим сприйняттям?
Тетяна Серга: Наше особисте завдання, як батьків — справитися з цим, погодитися, а якщо не погодитися, то мати переконливі аргументи.
Василь Шандро: Якщо ми з дитинства кажемо дитині, що вона неперевершена, чи не може це стати травмою, якщо в неї щось не вийде?
Тетяна Серга: У всьому має бути баланс і здоровий глузд. Завдання здорових батьків в тому, аби дати дитині інформацію, що вона може пізнавати світ і пробувати стільки разів, скільки їй потрібно, щоб відчути і зрозуміти, що їй подобається і потрібно. Показати інструменти, механізми як досягати того чи іншого.
Тетяна Трощинська: Це поширені речі, що батьки нав’язують дітям свої бажання?
Тетяна Серга: Приклад із реального життя — до мене прийшла клієнтка з 10-річною дитиною, яка не хоче ввечері робити уроки. У дитини — сім гуртків: англійська, гітара, баян і так далі. І дитина каже: «Мамо, там мої друзі грають у футбол, може і я туди піду?» А мама відповідає:«Ти що, ти не розумієш, баян — це так круто!»