Геній світової архітектури Фредерік Кізлер родом з України. Що ми про нього знаємо?

Фрідріх Кізлер народився у Чернівцях у 1890 році. Це була третя дитина в родині юриста Якоба Кізлера. На наступний день після народження Фрідріха померла його мама, виховували його старша сестра і брат.

Коли Кізлеру було 18 років, його відправили на навчання до Відня. У своїй біографії він ніколи не писав, що народився у Чернівцях. Я думаю, він був дуже вразливий і талановитий із дитинства. Вразливий у тому, що все життя його турбувало розлучення із мамою. І в глибокому філософському сприйнятті він шукав місце, де людина відчуває себе найкомфортніше, і прийшов до висновку, що це лоно матері. Виходячи із цього він і проектував свою фантастичну архітектуру, його наукові пошуки якраз базувались на зустрічі минулого і сучасного із майбутнім.

У Відні Фредерік Кізлер зустрів свою майбутню дружину –  філолога Штефані, з якою він одружився, з тих пір він і писав, що народився у Відні. В них були дуже гармонійні стосунки, велике кохання Штефані привело його до слави. Штефані створювала для нього гармонійний світ, аби він робив все, що вважає за потрібне.

Він одночасно працював у багатовекторних напрямках. Був і оздоблювачем вітрин і  виставок, архітектором, інженером, художником-авангардистом, дизайнером меблів.

У свій час Кізлер познайомився із Адольфом Лоосом, найкращими представниками Віденської сецесії,звісно був знайомий із чернівчанами, з Оскаром Ласке із Віденської сецесії. Він часто приїжджав до Чернівців, брав участь у виставках. І зараз колеги із Чернівців розкривають цікаві факти з його перебування у Чернівцях, які були невідомі.

Але так склалось, що тільки через 125 років після народження Фрідріха Кізлера про нього стали говорити. Його дизайнерські роботи, багато винаходів залишилися в архівних документах, фотографіях. Тільки один єдиний архітектурний твір був втілений вкінці його життя – це знаменитий храм манускриптів у Єрусалимі. Цей один твір заполонив мрію будь-якого архітектора і це найфантастичніша споруда ХХ століття.

Загалом архітектура Фрідріха Кізлера повинна нагадувати затишний ідеальний простір. Вічний простір, де нема кордонів, з округлими формами, де зустрічається минули і сучасне, закарбоване або в поєднанні кольорів, або в поєднанні матеріалів. Стосовно цього у свій час він зробив дуже багато відкриттів. 

Зараз багато архітекторів наслідують Кізлера. Найактивніше наслідування концепції його творчості розпочалося у Австрії, коли у місті Грац у 2003 році за американським проектом був побудований так званий острів-кав’ярня, який з’єднував посередині два береги міста на річці, як мушля. Це цілий комплекс: кав’ярня, амфітеатр, дитячий майданчик, споруда двома пандусами з’єднується із містом. Ця композиція – острів зустрічі, спілкування для всіх без кордонів. Проекти такого плану найбільш яскраво втілюють творчі здобутки Кізлера.

На березі Вахау у виноградниках побудований прекрасний музей вина у стилі деконструктивізму із фантастичними розломами, де в одному комплексі зосередилося все. В цьому музеї вперше були розміщені кореалістичні меблі Фрідріха Кізлера.

Фрідріх Кізлер був одним із перших, хто організував виставку театрального авангарду у Відні в залі ХІХ століття. Фактично віденський меморандум, прийнятий по управлінню історичним ландшафтом в 2005 році, він випередив на 100 років. Тільки він це показав у інтер’єрі, а через сто років це використали в екстер’єрі.

Велика заслуга Кізлера і в театральному мистецтві. У свій час він організував виставку в Америці, найбільшу за всю історію театрального мистецтва. Він тимчасово виїхав у 1926 році представляти виставку, зробив там багато експериментів. Наприклад, перед виставкою робив огляд – впроваджував відкриті лекції на виставці. Склалося так, що він там залишився і став громадянином США.

Залишився великий доробок творчості Кізлера. Він викладав в університеті в Америці, вкінці свого життя він втілював свій проект. Кізлер страшенно любив театр і вважав, що це найбільш гармонійне середовище в житті людини. Зробив дуже багато проектів, формул, і їх всі досі не можуть розшифрувати. У фондах залишився величезний доробок, а сьогодні їх є два: у Відні, де було його житло і де він розпочав свою творчість, а другий – в Нью-Йорку.