Гроші чи мова: що насправді спонукає каталонців відділятися від Іспанії?
Про події в Каталонії говоримо з істориком та політологом
В студії Громадського Радіо — політолог Віталій Кулик. На зв’язку зі студією — історик Владислав Гриневич та доктор філологічних наук Олександр Пронкевич.
Дмитро Тузов: Я звернув увагу, що багато аналітиків проводять паралелі між українцями та каталонцями. Чим це пояснюється?
Владислав Гриневич: Я думаю, що кожна нація унікальна. Аналогії можна проводити, але до певної міри це штучні аналогії. В Європі існують дві нації, які найбільш активно виборюють незалежність. Це шотландці і каталонці. Можливо, порівняння пов’язано з тим, що вони обидві знаходяться у складі колишніх імперій і постійно заявляли про свої права.
Термін «Каталонія» відомий з XI — XIII, а випорювання прав вони почали десь в Середні віки. Крок за кроком нація іде до своєї незалежності. Тут сильно залучений культурний фактор. Каталонці завжди ставили основним фактором каталонську мову.
Дмитро Тузов: Віталію, наскільки дії Мадрида є адекватними?
Віталій Кулик: Це неадекватні дії, можна було переграти цю ситуацію з референдумом, можна було побудувати іншу стратегію, спрямовану на комунікацію, роз’яснення, і повторити досвід католицького референдуму.
Питання не в мові, літературі, культурі, питання економічне. Каталонський референдум – це питання боротьби місцевої еліти за збереження надходжень від податків.
Наталя Соколенко: Чи можна проводити аналогії між гаслами, які озвучувалися на Донбасі, і подіями в Каталонії?
Олександр Пронкевич: Я неодноразово повторював, що порівняння Каталонії в Іспанії з Україною є хибним підходом, тому що в Іспанії інша специфіка.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.