facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Гроші конфісковані, але ненадовго: Дар’я Каленюк про $ 1,5 мільярда оточення Януковича

Гроші конфісковані, вони в бюджеті, але конфісковані ненадовго: причини резонансної справи пояснює виконавча директорка Центру протидії корупції

Гроші конфісковані, але ненадовго: Дар’я Каленюк про $ 1,5 мільярда оточення Януковича
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Резонансне розслідування щодо того, де поділися півтора мільярда доларів оточення Януковича та реакцію Генпрокуратури коментує Дар’я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції.

 

Ірина Славінська: Стаття, співавторкою якої ви є, називається «Мильна бульбашка» чи «Конфіскація століття» Генпрокурора Луценка». Чому «мильна бульбашка»?

Дар’я Каленюк: Де-факто гроші конфісковані, гроші в бюджеті – не півтора мільярди, трохи менше. Але вони конфісковані ненадовго. Чому? Тому що вони конфісковані за такою процедурою, яка порушує всі базові міжнародно-правові принципи і стандарти, дає аргументи та підстави для власників цих грошей оскаржити конфіскації у міжнародних судах.

Ірина Славінська: Тобто гроші в кишені українського бюджету, але їх звідти можуть дістати?

Дар’я Каленюк: Є великі підстави, які дала Прокуратура, як їх дістати.

Ірина Славінська: Що конкретно порушено?

Дар’я Каленюк: По-перше, навіть якби не було опубліковано вироку суду, є дуже очевидне порушення. Гроші конфісковано не в Януковича і навіть не в Курченка, гроші де-факто конфісковано на рахунках у десяти компаній. Це іноземні, кіпрські офшорні компанії, власниками яких є інші офшорні компанії, власниками яких є інші якісь номінальні директори.

Читайте також: Гроші забрали не в Януковича, держава виплатила борг сама собі, — ЦПК про конфіскацію $ 1,5 мільярда

Це такі «матрьошки» – корпоративні структури, і дуже тяжко зрозуміти, хто їхні власники.

Для ГПУ було завдання: протягом трьох років, починаючи з літа 2014 року, дізнатися і зібрати докази того, що реальними бенефіціарними власниками «офшорок» є Янукович, Курченко і так далі.  

Вони мали б зібрати докази того, що ці 1,5 мільярда – злочинно здобуті гроші, накрадені якимось чином. Ці докази мали бути представлені в суді. З опублікованого рішення ми бачимо, що цих доказів немає. Вирок суду і спецконфіскація відбулися просто тому що один – Кашкін, — а це прізвище одного номінального директора однієї з 400 компаній, які нібито належали Курченку, уклав угоду зі слідством, погодився, що він вчинив великий злочин відмивання грошей, півтора мільярди – зізнався, що ці гроші незаконні, і все. З ним уклали угоду, і на підставі цього суд прийняв рішення конфіскувати гроші.

Ірина Славінська: Ці свідчення – єдиний доказ?

Дар’я Каленюк: Із опублікованого рішення видно, що так. Окрім цього, докази не досліджувалися. Була застосована процедура угоди зі слідством, при чому Кашкіна одна із співавторок нашого журналістського розслідування знає особисто. Севгіль Мусаєва з ним зустрічалася ще в 2014 році. Севгіль запрошували в ГПУ давати покази по справі Курченка. І там сидів цей Кашкін – не мав що їсти, в що взутися, слідчі купували йому мокасини й піцу.

Кашкін в 2015 році отримав вирок. Він засуджений за те, що просто дав свій паспорт і код зловмисникам та отримав за це 200 «баксів». Тобто він погодився, щоб його прізвище, ім’я та по-батькові, ідентифікаційний код використали, щоб створити таку «прокладку», щоб не світити прізвище справжніх власників. Він не міг знати (і це в іншому вироку суду описано) про всі деталі такої складної махінації з відмиванням півтора мільярда доларів. Хто знав ці деталі? Я переконана, набагато більше деталей знала компанія ICU Валерії Гонтаревої.

Ірина Славінська: Чому про цю компанію йдеться в контексті конфіскації?

Дар’я Каленюк: Раніше були тільки чутки, що ICU якось дотична до відмивання грошей для Януковича. О публіковане рішення підтверджує ці чутки. Це вже документ, який говорить про те, що в листопаді-грудні 2013 року офшори Януковича, які визнані нашою ГПУ та справедливим судом компаніями Януковича та Курченка, купували облігації, цінні папери в держави саме через ICU. Тобто компанія Гонтаревої обслуговувала компанії Януковича – звичайно, отримувала за це немаленькі гроші.

Уявіть, до компанії приходить десять кіпрських клієнтів з дуже складною структурою власності, вони представляються: «Ми – кіпрські компанії, іноземні інвестори». Приносять і викладають сотні мільйонів доларів – це шалені гроші. Для порівняння, ми вже другий рік чекаємо мільярд доларів кредиту від МВФ – один мільярд доларів зайшов через ICU в облігації в листопаді-грудні 2013 року за кілька днів. Це були величезні транзакції. 

Це було тоді, коли вже почався Майдан, почалася Революція Гідності, а в грудні вже було силове протистояння. Я не вірю, що Гонтарева та керівництво компанії ICU не знали, кому вони надають послуги. За міжнародними стандартами вони повинні були перевірити, хто є реальним бенефіціарним власником, їхнім клієнтом.

Ірина Славінська: Чи можна в цьому контексті говорити про персональну відповідальність, наприклад, Гонтаревої?

Дар’я Каленюк: ГПУ повинна була дослідити роль керівництва, роль працівників компанії ICU. Для цього потрібно було провести обшуки в цій компанії, допити, аналіз фінансових операцій, вилучити документацію, емейл-кореспонденцію і встановити докази, які б свідчили, якою була роль безпосередньо Гонтаревої, як на той час головного керівника ICU, та інших працівників ICU в цій операції.

З судового рішення очевидно (і є викладені факти), що компанії з організованої злочинної групи Януковича вчинили фіктивні правочини, зокрема – для легалізації злочинно здобутих грошей. Зокрема – уклали договори з ICU для купівлі ОВДП. І далі перерахунок сум на сотні мільйонів доларів на купівлю цих облігацій.

Ірина Славінська: Що саме було конфісковано, гроші чи облігації?

Дар’я Каленюк: Більшість цих облігацій вже визріли. Тобто вже дійшов час, коли держава повинна була виплачувати свій борг із відсотками. По суті, наскільки я розумію, цей державний борг, який вже був виплачений, був виплачений державі назад.

Держава виплатила борг сама собі. Вона була винна борг офшорним компаніям, але після вироку про конфіскацію вона заплатила борг сама собі. З одного рахунку державного великого бюджету гроші перерахувалися на інший рахунок державного великого бюджету. Не в Януковича гроші забрали – можна так сказати. Якби не було конфіскації, потрібно було б віддавати цим офшорним компаніям.

Інше велике питання: хто зараз є реальним власником цих офшорних компаній. Тому що Аль-Джазіра перед публікацією вироку суду зробила великий фільм на 50 хвилин про те, як ці офшорні компанії після Революції Гідності перекуповувались. Вони надають докази, що Онищенко та Фукс купили одну з «офшором», на рахунках якої 160 мільйонів доларів у Курченка за заниженою ціною і домовились між собою, що будуть вживати заходів, щоб зняти арешт з цих 160 мільйонів.

Якщо дуже просто підсумувати, гроші, які конфіскував цим недолугим вироком суду Луценко в бюджет, зараз в бюджеті. Але компанії вже оскаржують цю конфіскацію – на рівні Верховного суду є провадження. Після того, як вони вичерпають всі інстанції в Україні, вони підуть в міжнародні суди. За два-чотири роки, нам, платникам податків, скоріше за все, доведеться повертати назад компаніям Януковича ці гроші. А ми не знаємо, хто є реальними контролерами цих компаній і хто отримає ці гроші назад.

Вирок суду, який був опублікований, говорить про те, що ГПУ прикрила по суті свою бездіяльність і халатність. Вони мали витратити три роки на те, щоб зібрати докази злочинності походження півтора мільярда. А докази злочинності походження означає те, що вони повинні були дослідити роль і участь дуже впливових осіб, високопосадовців як колишньої, так і нинішньої влади спочатку в розкраданні цих коштів, а потім у легалізації, у виведенні їх через закордон.

Але, як мінімум, вони наштовхнулись на ICU і Гонтареву. Я думаю, було страшно робити якесь розслідування проти друга Порошенка і проти фінансиста Порошенка. Макар Пасенюк – один із засновників ICU – і досі є фінансистом Порошенка. І десь на цьому моменті ГПУ зупинилась і почала придумувати напівлегальні схеми, як би так зробити, щоб конфіскувати, але не розслідувати.

Ірина Славінська: Що конкретно у рішенні суду оскаржується?

Дар’я Каленюк: Без публікації вироку суду дуже очевидні базові процесуальні порушення. Компанії не знали про те, що йде це судове провадження. Вони отримали інформацію з новин про те, що їхнє майно конфісковане. Це означає, що власник майна, ким би він не був, не мав можливості захистити своє право власності в судовому процесі. Тому їм дуже просто оскаржити це рішення просто на підставі порушення загального міжнародного принципу доступу до правосуддя.
Те, що вирок засекречений і вони не мають доступу до нього, їм аргумент на додачу, що кошти в них забрані незаконно.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Ударами по НПЗ Україна сама ввела санкції на російську нафту — Лариса Волошина

Ударами по НПЗ Україна сама ввела санкції на російську нафту — Лариса Волошина

«Маршрут безоплатної вагітності»: як чат-бот «Буду мамою» допомагає родинам

«Маршрут безоплатної вагітності»: як чат-бот «Буду мамою» допомагає родинам

Чому Австрія долучилась до табору Угорщини та Словаччини: розповідає експерт-міжнародник

Чому Австрія долучилась до табору Угорщини та Словаччини: розповідає експерт-міжнародник