Гузар переніс центр УГКЦ зі Львова до Києва, зробивши її всеукраїнською, — Глібовицький

«Він звідкись знав про мене, звернувся до мене в 2006 році ще з кількома людьми з проханням увійти в таку неформальну інформаційну раду, яка б давала якісь підказки з приводу того, що вони роблять добре чи погано в сфері інформації в УГКЦ.

Раз на 5-6 місяців були засідання, де обговорювалася якась тематика. Учасники страшенно її любили, бо це були зустрічі з величезною кількістю дотепів, дуже веселі та цікаві.

Там ми з Гузаром мали можливість говорити і чути один одного. Там було видно, що в цієї старшої людини є зовсім інший дух — молодий, з іскоркою та чудесним гумором. Дуже жвавий, дуже веселий, дуже дотепний», — пригадує Євген Глібовицький, співзасновник компанії «Промова».

«Я думаю, як лідер церкви і певною мірою людина, яка впливала на українську політику, він був новатором. Як лідер церкви він зважився на дуже важливий крок для УГКЦ — був тією людиною, яка прийняла рішення перенести центр зі Львова до Києва. Не просто зі Львова до Києва, а на лівий берег Києва. І це практично було такою символічною відповідь на сталінські репресії, які практично глобалізували Галичину і, в тому числі, зробили присутність галичан всеукраїнською, він у відповідь на це зробив церкву всеукраїнською. З цього моменту вона не була регіональною,.

Друга річ, яка була серйозним політичним кроком — це відставка. Відставка Любомира Гузара з посади Глави церкви була в 2011 році в атмосфері, коли Янукович постійно набирав нові повноваження і перетворювався в диктатора. Він продемонстрував, що той, хто може в будь-якому стані тримати владу аж до смерті, може її віддати. Це було дуже серйозним символічним кроком, який був добре зрозумілий в межах політичних середовищ, та дуже добре сприйнявся молодими та активними людьми. Це практично визначило те, що Любомир Гузар став однією з тих постатей, кого активно слухали і хотіли чути.

Коли 1 грудня 2013 року почався масовий Майдан після побиття студентів, Любомир Гузар був людиною, яка з меседжем «Чиніть добро!» по суті відкрила нову сторінку масового Євромайдану.

Він, як і багато сучасників, з якими ми живемо, недооцінений і часом незрозумілий. Про нього хочеться сказати: «ми стояли на плечах титанів».

Читайте також: «Він казав молитися не тільки за жертву, а за те, щоб самому не стати катом», — Зісельс