Художники почали працювати з образом, ідеєю, змістом в художньому склі, а не просто з предметом, - директор Музею скла

В студії Михайло Бокотей, директор Музею скла у Львові, керівник Західного регіонального центру Національної академії мистецтв України, ректор Львівської національної академії мистецтв.

Любомир Ференс: Що таке музей скла і як ви з ним працюєте?

Михайло Бокотей: Музей скла у Львові – єдиний музей скла в Україні на сьогоднішній день. Найважливіше, це наша колекція, яка складається з творів, виконаних художниками з усього світу під час міжнародних симпозиумів, які організовуються з 1989 року у Львові кожні 3 роки. Ми запрошуємо 20, 30, 40 художників з різних країн, на сьогодні це вже 32 країни світу. Люди, які працюють зі склом, – це ремісники. Художники-склярі – це доволі нова професія тому, що робота зі склом, як образотворче мистецтво, почало функціонувати з середини 20 століття. У нас десь із 1980 років художники почали працювати з образом, ідеєю, змістом в художньому склі, а не просто з предметом.

Любомир Ференс: За що в світі цінують українське скло? В чому є родзинка?

Михайло Бокотей: Скло не є таким популярним, як ювелірка або бурштин. Нас у світі знають за симпозіуми художнього скла, які єдині у світі проходять безперервно. Вся спільнота художників-склярів знає нас завдяки цьому симпозіуму. Наша колекція належить до однієї з кращих, однієї з найвартісніших колекцій у світі й вона дуже специфічна. Закордонні колекції зібрані з робіт, які зроблені в майстерні, для цієї роботи художник має дуже багато часу. Наша колекція – з робіт, які зроблені у Львові, по-перше. Це понад 350 робіт художників з 32 країн. Всі роботи створені впродовж впродовж дуже короткого проміжку часу – художник потім не має змоги додумувати, переробляти, комбінувати, обробляти і так далі. Він має 2 – 3 години, щоб зробити роботу і подарувати Музею скла.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.