Італійські вибори-2018: хто з ким у коаліції і як реагувати Україні?

Чим Україні загрожують майбутні вибори в Італії?

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Євгенія Гончарук

Гостi

Вікторія Вдовиченко

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-06_vdovichenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-06_vdovichenko.mp3
Італійські вибори-2018: хто з ким у коаліції і як реагувати Україні?
0:00
/
0:00

Коментує кандидат історичних наук, асоційований експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», Вікторія Вдовиченко.

Євгенія Гончарук: У березні пройдуть парламентські вибори в Італії. Чим вони будуть інші, знакові і відрізнятимуться від того, що було раніше?

Вікторія Вдовиченко: Розпочну із тенденцій 2017 року, коли в Італії відбулися внутрішньополітичні перипетії, що не дуже висвітлювалися в українських медіа. Можу сказати, що виборчі перегони розпочалося з часу проведення місцевих виборів у червні 2017 р. Переконливу перемогу на них отримав альянс правоцентристських сил, а саме «Форца Італія» на чолі із Сільвіо Берлусконі, антиімігрантська й ультраправа «Ліга Норд» (Маттео Сальвіні) та європесимістська «Фрателлі Італія» (Джорджія Мелоні). Відповідно, підготовка до національних виборів 2018 року року розпочалася саме з цього періоду.

У підсумку, правоцентристи прийшли до влади більшості італійських міст, де проходило голосування. У порівнянні із виборами 2012 року, коли «ліві» мали своїх мерів у 64 містах, наразі це будуть лише 34 міста. У свою чергу, «праві» підвищили рейтинги з 32 міст і прийдуть до влади у 53 італійських містах.

Взагалі 2018 рік дуже знаковий для усіх політичних сил Італії. Цього разу вибори обіцяють принести зміну керівництва країни. Нова виборча система та падіння рейтингів правлячої Демократичної партії дають підстави говорити, що такий сценарій – неминучий, а рейтинги популістів роблять цю зміну доволі небезпечною.

Почну зі змін, що спіткали Демократичну партію, очолювану Маттео Ренці. Лише протягом 2017 року від партії відійшли низка впливових італійських політиків. На початку 2017 р., група депутатів від Демпартії приєдналася до новоствореної партії “Італійські ліві”. Крім того, демократів залишив колишній лідер цієї партії – Пієрлуїджі Берсані, який, з групою інших парламентарів заснував власну партію “Прогресивний та демократичний рух”.

З іншого боку, вибори показали те, що коаліціада Сільвіо Берлусконі дуже успішно показала, що таким складом вони прогнозовано, будуть іти і на вибори у 2018-му році.

Відповідно, очікуємо, що головними конкурентами політичної боротьби стануть керівна Демократична партія (PD), консервативний блок колишнього прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє» та правопопулістська партія «Рух 5 зірок».

Євгенія Гончарук: Наскільки ці регіональні вибори будуть предтечею, і буде така сама історія на рівні національних виборів?

Вікторія Вдовиченко: Зазначений мною тренд буде зберігатися. Крім того, хочеться розповісти про наявність в Італії іще одного сильного руху – «Рух 5 зірок». Специфіка євроскептичного «Руху 5 зірок» полягає в тому, що наразі – вони найбільш популярні (до 28% – за даними опитувань). Крім того, «Рух 5 зірок» почав очолювати не зовсім відомий Україні Луїджі Ді Майя, амбітний молодий 31-річний молодий політик, що став «фронтраннером» «Руху» на зміну Беппе Грілло.

Проте, «Рух 5 зірок» має певну особливість, що вплине на подальше утворення коаліції: згідно з їх програмними документами він не може утворювати союзи із іншими партіями. Відповідно матимемо ситуацію, коли ці фіналісти перегонів стануть тріумфаторами, але чи зможуть вони створити коаліцію – залишається й досі відкритим питанням.

Анастасія Багаліка: Хто з політичних сил, які підуть на вибори в Італії, можуть бути союзниками України, а хто – ні?

Вікторія Вдовиченко: Нам потрібно працювати з усіма, адже не забуваємо, що представники потенційних представників коаліціади Сільвіо Берлусконі – це ті, які голосували за анексію Криму, представники сенаторів від цих партій відвідували окупований Крим як спостерігачі на виборах. Тому я б говорила, що треба працювати з усіма, і в цьому контексті потрібно сказати, що італійська економічна дипломатія є в топ-пріоритетності для того, якщо ви хочете зрозуміти, як працюють італійці на національному і міжнародному рівні.

Євгенія Гончарук: Чи можете ви  розкласти на молекули, звідки ноги ростуть в оцій пієтетності до Росії? Це виключно на економічному рівні, тому що італійці так працюють? Бо очевидно з даної аналітики, висока ймовірність того, що до парламенту Італії прийдуть сили, які прихильні до Російської Федерації і всіх її агресивних дій щодо України?

Вікторія Вдовиченко: Так, це правда, висока ймовірність цього. Так, це дуже часто базується на прагматичному інтересі. А для України вкрай важливе те, що “нова Італія”, яка з’явиться після виборів, може дійсно виявитися відверто проросійською та вкрай євроскептичною.

Італія підтримує подальше євроінтеграційні прагнення України. Проте, своєю подальшою співпрацею із Росією у 2017 році та мільярдними контрактами нагадує, що вона відмовляється від «класичних інструментів» політичної співпраці й орієнтується на прагматичну економічну складову.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.