facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Із м'якими зимами проблема кліщів стає серйозною — Євгенія Яніш

Початок сезону кліщів – як себе уберегти, на що звертати увагу, коли повернулись з прогулянки?

Із м'якими зимами проблема кліщів стає серйозною — Євгенія Яніш
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Розповіла Євгенія Яніш, кандидатка біологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України.

Євген Савватєєв: Чи була у вас особисто якась історія, пов’язана з кліщами, яку б ви хотіли розповісти?

Євгенія Яніш: Я зоолог-польовик, відповідно весь теплий сезон проводжу в експедиціях, зустрічаюсь з кліщами дуже часто. На сьогодні з більш м’якими зимами проблема кліщів стає дуже серйозною. Минулої зими вони фактично не зникали. Можна було піймати на собі кліща, прогулявшись десь в парку в період, коли їх, як правило, ще немає. Зараз кліщі вже є! Якщо ви виходите кудись – у парк, сквер, навіть просто йдете по газончику — є шанс впіймати кліща.

Єлизавета Цареградська: Що робити, якщо кліщ все-таки сів на людину?

Євгенія Яніш: Коли ви йдете будь-куди на природу, є ризик зустрітись з кліщем. Найкраще одягати досить щільний одяг з довгими штанинами, рукавами, які охоплюють кисті та щиколотки. Обов’язково після прогулянки потрібно оглядати себе. Кліщі частіше сидять на траві, як правило звідти вони потрапляють на ноги.

Читайте також: Кліщі не можуть прокушувати тканину, їм потрібне чисте тіло — акаролог

В експедиціях зоологи та геологи заправляють штани в шкарпетки, бо це заважає кліщу потрапити під штанину. Якщо ви довгий час на природі, краще раз на дві години відходити кудись, швиденько себе оглядати. Раптом якщо ви бачите кліща, який вже впився, занурився під шкіру, то я б рекомендувала їхати в найближчий травмпункт. Якщо він не занурився, можна скористатись пінцетом або спеціальною ниткою для виймання кліщів і обережно його вийняти. Головне – не брати за тіло кліща, бо є шанс вичавити в ранку слину кліща, в якій якраз всі збудники.

У нас зараз в Україні піроплазмоз, який небезпечний для собак. Для людини є проблема кліщового енцефаліту, бореліозу або хвороби Лайма. За останні 10 років хвороба Лайма дуже поширилась в Україні.

Єлизавета Цареградська: Чим небезпечна ця хвороба? Чи лікується вона?

Євгенія Яніш: Хвороба Лайма небезпечна тим, що погано діагностується. Перші ознаки дуже схожі на ГРВІ – головний біль, температура. Якщо вас укусив кліщ, то потрібно бути дуже уважними до себе, до свого стану. Якщо є такі ознаки, потрібно йти до лікаря  – на ранніх стадіях лікар призначить антибіотик, наслідків не буде. Якщо ж хвороба не діагностована і її запустили, то потім можуть виникнути проблеми із суглобами, м’язами, неврологічні проблеми.

За 2 місяці 2019 року в Україні було 145 підтверджених випадків зараження хворобою Лайма. Це дуже багато. Летальних випадків я не знаходила, але це дуже знижує якість життя людини. Можна отримати проблеми на все життя.

Найкраще – витягти кліща, покласти його в якусь закриту посудину, віднести в лабораторію. За направленням лікаря-інфекціоніста можна зробити безкоштовне дослідження. За кілька тижнів після укусу ви можете зробити аналіз на бореліоз.

Євген Савватєєв: Тобто кліщів передусім варто остерігатись знизу, не згори?

Євгенія Яніш: Так, вони здебільшого заповзають знизу або переповзають з невисоких чагарників.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації