«Громадське радіо»
Гості ефіру — Максим Тимочко, юрист Української Гельсінської спілки, та Ілля Ільїн, громадянин України, який їздив до Криму та намагався вивезти свої речі.
Вікторія Єрмолаєва: Що це за постанова?
Максим Тимочко: Документ був прийнятий 16 грудня 2015 року на виконання закону про вільну економічну зону «Крим». Відповідно до статті 12 цього закону було встановлено, що Кабінет міністрів має право обмежити поставку товарів з материкової частини України на тимчасово окуповану територію та навпаки. Законодавець чітко прописав вимоги до такої постанови, до таких повноважень уряду. Він вказав, що таке рішення має прийматися виключно з метою збереження національної безпеки, громадського порядку та благополуччя населення.
Сама постанова не більша, ніж стаття цього закону. Більше ніякого обґрунтування в преамбулі немає, вказано, що постанову приймають відповідно до певного підпункту певної статті.
Вікторія Єрмолаєва: Як так вийшло, що під постанову потрапив, наприклад, холодильник?
Максим Тимочко: Вийшов юридичний абсурд. Постанова, як і закон, мала на меті обмеження комерційного сполучення. Термін «поставка» може бути використаний виключно як підприємницька категорія. Він не може застосовуватися до особистих речей.
Вікторія Єрмолаєва: Є перелік речей, які можна провозити. Також вказується їхня кількість.
Максим Тимочко: Але ж пунктом 2 цієї постанови вказано, що забороняється поставка товарів, крім особистих речей, дозволених статтею 370 Митного кодексу та деяких інших продуктів харчування. Ця стаття має 24 пункти, з них лише 23 пункти дозволені постановою. Це може бути бінокль, друкарська машинка, пейджер, 2 калькулятори.
24 пункт — це «та інші товари, не заборонені законом», але чомусь уряд вирішив заборонити цей пункт. Вийшло, що переселенці не змогли облаштувати нове житло, бо меблі, посуд, книги, холодильник не внесені в цей перелік.
Потрібно було визначити, які товари створюють загрозу національній безпеці, які товари потрібно обмежити.
Вікторія Єрмолаєва: Ілле, що ви вивозили?
Ілля Ільїн: Летом мы вывезли одну часть вещей. Сейчас мы с товарищем вывозили вторую часть вещей. Когда мы подошли к украинскому пункту пропуска, там начались все приключения, которые происходили с нами 33 часа. Нам запретили провозить посуду, сервизы, демонстрационный плакат (даже в постановлении написано, что его можно провозить), мелкую бытовую технику и небольшое количество электроинструментов товарища, который перевозит свой бизнес на материковую Украину. Нам дали «картку відмови» и предложили развернуться в обратном направлении и покинуть пункт пропуска.
Когда нам предложили вернутся обратно, мы сказали, что не можем. Дальше — Крым. Они настоятельно нас выталкивали из пункта пропуска. Пользоваться гаджетами было проблематично. Мы вышли на связь со знакомыми УГСПЛ, вышли на других людей, которые нам помогали, но это было напряженно.
Нам говорили, что нас пропустят, если мы выбросим вещи. Я предложил им изъять вещи с составлением протокола. На вагончиках написано, что таможня предоставляет услуги по хранению вещей, но нам сказали, что у них такой функции нет.
Потом приехала группа из Каланчака. Это полиция, которая контролирует эту территорию. Мы вызывали группу по 102.
Полицейские ушли разговаривать с таможенниками. Они сказали, чтобы я написал, что претензий не имею и сказали, что можно проехать на пункте пропуска «Чаплынка», где мы сможем проехать. Но это нам не помогло. Вещи мы вывезли обратно.
Максим Тимочко: Правозахисники звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування постанови. Першого березня буде слухатися справа по суті. Я думаю, що справа затягнеться. Цю проблему швидше можна буде вирішити на законодавчому рівні.