Каршеринг — чому це вигідно, але неможливо в Україні?
Спільне користування автомобілями — екологічно та економічно вигідна практика
Журналістка інформаційної кампанії «Сильніші разом» Світлана Чернецька розповідає, в чому особливості каршерингу. В ефірі працюють журналісти Сергій Стуканов та Любомир Ференс.
Любомир Ференс: Що таке каршеринг?
Світлана Чернецька: Каршеринг — це новітня тенденція, яка полягає в тому, що одним автомобілем може користуватися кілька людей. Це не просто батько, син і ви, а це і ваші сусіди, друзі, знайомі. Або автомобіль може належати комерційній компанії. Його на короткий термін оренди бере кілька людей. Це можуть бути навіть хвилини.
Сергій Стуканов: В яких країнах це вже запроваджено? Де виникла ця практика?
Світлана Чернецька: Каршеринг виник в Північній Америці. Але найкраще він розвивався в Швейцарії. Там є кашеринговий клуб «Мобіліті», який зараз налічує 120 тисяч людей, але починалося все це в далекому 1987 році. Зараз він розповсюдився по всьому світу, але до України не дійшов.
Любомир Ференс: В чому полягала ідея каршерингу? Заробити? Чи розвантажити міста?
Світлана Чернецька: Ідея була дуже благородна. Це була ідея не особистої зручності, вона полягала в тому, щоб зробити наші міста розвантаженими, щоб на місці парковок у нас не стояли величезні залізяки, якими ми майже не користуємося. Машина може працювати на вас, а не стояти. В умовах каршерингу ви даєте її в користування не безкоштовно.
Відбувається компенсація ваших витрат на страховку, на амортизацію, на придбання автомобіля.
Сергій Стуканов: Як це працює на практиці? У людини немає часу вивчати, наскільки ця людина є адекватною, чи добре вона кермує.
Світлана Чернецька: Варіантів два. Перший — ви довіряєте свій автомобіль тільки людям, яких ви знаєте. Другий варіант — ви готові дати машину незнайомцю, але ви забираєте його паспорт та укладаєте з ним юридичну угоду з суворими умовами. Юристи радять прописувати в угодах всі деталі включно з тим, що за порушення правил на вашій машині платитиме водій, а не власник. Друге — на машині не можна таксувати. Інакше вашу машину вб’ють за роки три.
Ви прописуєте, скільки людина має вам заплатити за час користування. Хочете прописуєте похвилинно, хочете — погодиннно.
Світова практика розрізняє приватний та комерційний каршеринг. В приватному ви домовляєтеся, як вас зручно. Рахунок іде, як правило, на години. А в комерційному можна домовлятися про хвилини. Цим він відрізняється від короткострокового прокату.
Любомир Ференс: Користування автомобілем прописується наперед?
Світлана Чернецька: Ви не можете наперед визначити, скільки стоятимете в заторі, скільки часу ви будете паркувати авто. Зазвичай у комерційному каршерингу відбувається так: ви за допомогою додатку або браузеру бронюєте автомобіль, який знаходиться до вас найближче, у вас є 20 хвилин, щоб добратися до нього, а потім ви прив’язуєте свою картку, вам нараховують хвилини і знімають гроші з рахунку.
Сергій Стуканов: Залишити цей автомобіль можна деінде?
Світлана Чернецька: Ви його залишаєте або на будь-якій стоянці, або на спеціалізованих стоянках, про яку є домовленість з компанією. Якщо це некомерційний каршеринг, то ви домовляєтеся з власником, що ви його повернете або залишите в конкретному місці.
Сергій Стуканов: Наскільки реалістично втілити це в Києві?
Світлана Чернецька: В наших умовах втілити це дуже важко. Щоб класичний каршеринг запрацював, треба, щоб було багато автомобілів. Ідея каршерингу — розвантажити вулиці. Треба задовольнити потребу всіх, хто хоче поїхати за покупками, на роботу.
Потрібна або компанія, яка зробить це масово, або треба, щоб всі люди перелаштувалися на те, що вони готові віддати свій автомобіль в чужі руки. Це дуже непросто.
Компанії пробували зайти до нас на ринок, але вони не готові знижувати ціни, а їхні розцінки для нас високі. В Європі він виходить дешевшим за таксі. У нас навряд це буде конкурентноспроможно. Каршеринг працює у великому місті за умов адекватного громадського транспорту, щоб їздити з на роботу і з роботи. Вранці всі захочуть поїхати на роботу. Попит буде перевищувати пропозицію. Треба, щоб каршеринг працював удень та вночі, коли їздити треба меншій кількості людей.
Каршеринг дійсно зменшує кількість машин на дорогах. Один автомобіль в каршерингу звільняє близько 100 метрів парковки або замінює 8 — 20 автомобілів. Але автомобілі швидше зношуються.
Сергій Стуканов: Спільне користування автомобілями краще працює у великих містах чи в містечках в провінції?
Світлана Чернецька: В провінції це навіть краще працює. Вищий рівень довіри до людей.
Сергій Стуканов: Можливо, це може спрацювати у невеликих містах в Україні?
Світлана Чернецька: Можливо, але починати це мають люди. Вони мають стати морально готовими дати автомобіль в чужі руки, перелаштувати свою свідомість.
Сергій Стуканов: Людина, яка бере автомобіль, використовує бензин, який уже є в баку?
Світлана Чернецька: Страховка і бензин входять в вартість послуг.
В українських реаліях ми можемо чекати проблем з податковою. Якщо я на ньому заробляю, то маю декларувати свої заробітки.