https://static.hromadske.radio/2018/08/rankova-hvilya-s.svg

Казкотерапія допомагає підліткам побороти вікові комплексі, — авторка казок Оксана Шпортько

Авторка казок для дітей і дорослих Оксана Шпортько розповідає про те, яких казок потребують діти, підлітки і дорослі і які психологічні проблеми можна подолати за допомоги казкотерапії

Ведучi

Наталя Соколенко

Гостi

Оксана Шпортько

Казкотерапія допомагає підліткам побороти вікові комплексі, — авторка казок Оксана Шпортько
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_rankova-hvylya-17-04-30_kazkotarapiya.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_rankova-hvylya-17-04-30_kazkotarapiya.mp3
Казкотерапія допомагає підліткам побороти вікові комплексі, — авторка казок Оксана Шпортько
0:00
/
0:00

В своїх казках Оксана Шпортько пише й про рецепти щастя.

Оксана Шпортько: Рецепт щастя потрібен кожному із нас. Мій рецепт щастя для дітей написаний через казку «Мандаринчик та його рецепт щастя». Це збірка, там 5 казок, і, на мою думку, кожна з них допомагає віднайти свій рецепт щастя. В моїх казках це любов, праця, натхнення, спілкування і пошук щастя.

Казкотерапія для мене – це лікування словом. Ми знаємо, що слово може як вбити, так і воскресити, від слова дуже багато залежить. Я звернула увагу на те, наскільки травматичним може бути як для дітей, так і для дорослої людини те, як ми з нею можемо спілкуватися, що ми можемо їй сказати, яку інформацію ми можемо їй передати.

Казкотерапія – це напрям арт-терапії, з яким я познайомилася через психологію. Отже, я прийшла в цей напрям і працюю з дітьми. Ми читаємо казки, малюємо, тому що через малюнок, через уявлення дітей їх героїв – якими вони їх бачать, теж можна багато що сказати про дитину.

Але це не основне в моїй роботі. Зараз сучасній дитині дуже важливо спілкування. Тому що батькам потрібно працювати, і діти зазвичай залишаються без серйозної уваги. А почитати казку і помалювати з дитиною – це дуже важливо.

В мене був випадок, коли одна дівчинка-підліток не могла довго утримувати контакти з однолітками, і в неї почав з’являтися створах від того, що їй не вдасться товаришувати з кимось, заводити дружні стосунки. І мама поросила якось відреагувати та зарадити цьому. Ми з дівчиною дуже багато малювали тематичні казки, і я для себе зробила висновок, що дитина неймовірно талановита, і, я думаю, що цей майбутній режисер. Тому що її малюнки – це розкадровка, тобто кожен сюжет казки – це кадри. Таке я бачила вперше за свою практику. Тому це не їй потрібно побоюватися, що з нею не хочуть товаришувати, а навпаки, зовсім скоро з нею захотять всі спілкуватися, а вона вже буде обирати, кого взяти до себе у кадр, коли вона стане, наприклад, кінорежисером, а кого – ні.