facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Коли формування держбюджету стане частиною національної стратегії?

У проекті держбюджету закладено виділення 0,5% ВВП на організацію роботи первинної ланки охорони здоров’я, — Юлія Руда, експертка Центру економічної стратегії, аналізує проект бюджету на 2018 рік

Коли формування держбюджету стане частиною національної стратегії?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Дмитро Тузов: Чи можна очікувати, що державний бюджет України буде прийнято не в новорічну ніч, як це відбувається зазвичай?

Юлія Руда: Бюджетний процес не складається лише з одного розгляду в ВРУ, повинно бути прийняття в першому та другому читаннях та в цілому. Бюджет цього року був поданий вчасно, як і минулого, 15 вересня. Перше читання в Раді мало би відбутися 20 жовтня, але воно не відбулося. Те, про що зараз просить Гройсман, щоб в цей тиждень воно відбулося, тому що 20 листопада мало би бути друге читання. 1 грудня за бюджетним календарем вже прийняття в цілому. Щоб пройти цей процес правильно, не так, як минулі роки, потрібно цього тижня розглянути його у ВРУ. Інакше, знову буде «сюрприз»: в новорічну ніч чи в 20-х числах грудня депутати наприймають правок, про які ніхто не знав, правки з голосу. І знову буде купа «сюрпризів».

Дмитро Тузов: Аналізуючи бюджет, чи бачите ви, які пріоритети в ньому закладено?

Юлія Руда: Цього року є певна інерційність, як і кожного року. Але все-таки ми знаємо про медичну реформу, там вона закладена. Там закладено створення Національної служби здоров’я України, яка буде з центру розподіляти гроші на кожного лікаря первинної ланки.

Дмитро Тузов: Але ж це величезні кошти, я чув про 5% ВВП. Вони справді закладені в бюджеті?

Юлія Руда: Ні, не закладені. Саме на цю службу закладається 13 мільярдів — це десь 0,5% ВВП, тому що медична реформа цього року запроваджується не повністю, як можуть думати люди, а закладається запровадження першого рівня. Принцип фінансування «гроші ходять за пацієнтом» буде розповсюджуватися не на все, а на первинній ланці. Коли людина обирає собі лікаря первинної допомоги, сімейного лікаря, йому будуть розподілятися ці кошти.

Дмитро Тузов: На цю первинну ланку вистачить цих коштів?

Юлія Руда: Про це не може сказати ніхто. МОЗ каже, що нема на чому проводити розрахунки. Тому що часто лікарні приписували собі неіснуючих пацієнтів. Зараз розподіл грошей працює за припискою: до лікарень приписані люди і на них розподіляються кошти, і ніхто не знає насправді, хто в якій лікарні лікувався. Тому зараз дуже важко зрозуміти обсяги і розподіл цих коштів, скільки людей в середньому за рік звертається до первинної, до вторинної ланки.

Андрій Куликов: А як тут дати лад статистиці: де гарантія і який спосіб, що будуть знати скільки людей де лікуються?

Юлія Руда: З 1 січня, будемо сподіватись, що багато людей припишуться до сімейних лікарів. Як і кожного року бюджет дещо коригується. Є певний загальний обсяг, який виділений на медицину, там можна буде перерозподіляти ці кошти, якщо потрібно.

Дмитро Тузов: Які ще напрямки цього бюджету, галузі стимулюватиме державний бюджет, які принаймні пріоритетні?

Юлія Руда: Одна з пріоритетних — судова реформа, на підвищення зарплат суддям закладені гроші. Взагалі оптимальному розподілу бюджету заважає те, що велика його частина, десята частина, йде на обслуговування боргу. Так було минулого року, так буде цього року.

За рахунок того, що в нас кожного року дефіцит, нам потрібно набирати ще запозичення, щоб нівелювати цей дефіцит, щоб якось покривати ці гроші. Це 4% від ВВП. Наприклад, на охорону здоров’я у всій країні витрачається 3,5% — менше, ніж на покриття боргу кожного року.

Дмитро Тузов: Україна збільшує боргові зобов’язання, незважаючи на те, що МВФ не надає зараз транш, Україна вийшла на міжнародні ринки цінних паперів, там доволі суворі умови. Те, що МВФ зараз не надає Україні транш, не викличе посилення проблеми з дефіцитом державного боргу? Як українці, законодавці будуть покривати цю діру?

Юлія Руда: Ви сказали, що Україна вийшла на міжнародні ринки. Для того, щоб втримуватись на цих міжнародних ринках, щоб взагалі купляли наші боргові зобов’язання, все-таки потрібно притримуватися програми з МФВ. Без цього дуже важко не тільки в плані покриття дефіциту державного боргу за певний рік. Це більш довгострокові, репутаційні ризики. Гроші десь запозичити можна, але питання: з якою ціною ми запозичимо ці гроші? Завжди можна позичити гроші, наприклад, під 30%, але це вже наступний борг.

Андрій Куликов: А яка група людей формує бюджет, закладає принципи формування бюджету?

Юлія Руда: Цього року все має змінитися: було погано, начебто, має стати добре. В нас бюджетування кожного року ведеться на рік і все. Фактично люди, які складають бюджет, інерційно повторюють, щось додають депутати, щось могли додавати самі міністерства. Але стратегії нема. Міністерства формують свої бюджетні запити. По кожному міністерству є кілька бюджетних програм. Ці програми міністерство подає на розгляд, їх узгоджують. З цих бюджетних програм складається загальний бюджет — це кожного року проводиться на рік.

Зараз до ВРУ поданий законопроект, що має бути середньострокове бюджетне планування — бюджети на три роки. І трохи має змінитися сам процес, як воно складається. Взагалі ідейно бюджет має бути співвідносний зі стратегією уряду, бо бюджет — це просто ресурс для реалізації цієї стратегії. І в багатьох країнах це вже давно працює. ВРУ має не пропихати окремі пунктики про закупівлю пожежних машин, а формувати стратегію країни — куди ми йдемо на наступні три роки. Далі міністерства визначають свої пріоритети залежно від цього. І тоді так формується бюджет.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Трамп зможе посадити Кремль за стіл переговорів» — політолог

«Трамп зможе посадити Кремль за стіл переговорів» — політолог

«Втома від війни — це наратив, навіяний Росією» — фахівчиня з питань безпеки

«Втома від війни — це наратив, навіяний Росією» — фахівчиня з питань безпеки

Польща стане головним комунікатором зі США від ЄС — політолог

Польща стане головним комунікатором зі США від ЄС — політолог