Конфлікт на Донбасі буде заморожений до падіння кремлівського режиму — політолог

В студії «Громадського радіо» політолог Михайло Басараб. Ведучі – Олександр Близнюк та Євгенія Гончарук.

Євгенія Гончарук: Представник Росії в ОБСЄ говорив, що спочатку на непідконтрольних територіях мають пройти вибори, а тільки потім Україна може відновити контроль над кордоном. Україна заявляє, що спочатку має бути виконана безпекова частина і відновлений кордон, і лише потім — вибори. В які ігри ми граємось?

Михайло Басараб: Ця гра почалася у лютому 2015 року, коли підписувались Мінські домовленості. Якщо буквально їх читати, Україна справді повинна спочатку провести вибори, а лише потім отримати можливість почати відновлення контроля за державним кордоном на наступний день після виборів.

Україна не повинна виконувати Мінських домовленостей, якщо вони суперечать здоровому глузду і визнаним міжнародним стандартам

Тобто це запитання до нашого президента, який підписував ці угоди. Хоча з іншого боку правники кажуть, що у той момент мав місце такий важливий чинник, як погроза застосування сили з боку РФ, пригадуємо події в Дебальцево. Путін тоді використовував шантаж щодо України і західних партнерів, щоб у підсумку після тривалих і виснажливих перемовин підписати саме такий текст угод.

Олександр Близнюк: Може тому президент говорить про безпековий пакет, який повинен виконуватися одразу?

Михайло Басараб: Це питання виникло пізніше, коли стало зрозуміло, що в Мінську підписали щось не те, і Москва наполягає на буквальному виконанні підписаних у Мінську домовленостей. Хоча правники кажуть, що Україна не повинна виконувати домовленостей, якщо вони суперечать здоровому глузду і визнаним міжнародним стандартам. І на адресу представників української влади та наших західних партнерів лунають послідовні вимоги привести алгоритм, прописаний у Мінських домовленостях, відповідно до здорового глузду та визнаних міжнародних стандартів.

Зараз триває дискусія, що має бути спочатку: виконання безпеки, а потім — політичний пакет, чи спочатку реалізація політичного пакету, а вже по ходу справи забезпечення всіх елементів безпеки, — це те, на чому наполягає Росія.

Справа в тому, що ми всі в’язні цієї мінської рамки, яку нам тоді задали у лютому, у вузькому коридорі якої нам пропонують розглядати можливі сценарії виходу с цієї кризи. Але ми маємо дати собі відповідь на таке запитання: заради чого підписувались Мінські домовленості? Вони підписувались для того, аби припинити збройну агресію РФ щодо України, і дати можливість нашій країні відновити територіальну цілісність. А тепер запитаємо себе: чи дасть повне виконання Мінських домовленостей можливість отримати саме такий результат? У мене є великі сумніви.

Олександр Близнюк: Так, і жодні перемовини за цей час результатів не приносять. Тільки за останню добу було 43 обстріли.

Михайло Басараб: Тому що Путіна не цікавить врегулювання ситуації з Україною на основі Мінських домовленостей. Це не більше, ніж тактичний елемент.

Якщо буде реалізовано Мінські домовленості, Росія використає реінтеграцію Донбасу для того, щоб через особливості місцевого самоврядування на тих територіях далі підривати Україну зсередини

Олександр Близнюк: Тоді з ким розмовляти? Чи, може, вже не треба ні з ким розмовляти взагалі?

Михайло Басараб: Розмовляти потрібно, і заради справедливості, треба сказати, що Мінські домовленості дали можливість досягти певних тактичних результатів. Наприклад, зниження інтенсивності вогню, зменшення жертв на передовій тощо.

Олександр Близнюк: Ви думаєте, що це результат Мінських домовленостей чи все ж таки санкцій, які запровадили США і та ж Україна проти Росії?

Михайло Басараб: Так, кінцева мета Путіна — руйнування української державності і перетворення нас у свій протекторат. Тому для нього Мінські домовленості — це винятково тактичний інструмент, завдяки якому він досягає значно масштабніших цілей. Тому ми повинні розуміти, що наш порятунок не в Мінських домовленостях.

І щоб визначитися в механізмах порятунку, треба знати, чого прагне Путін і за допомогою яких інструментів він буде тиснути на нас. Дуже помилково вважати, що агресія Росії проти України має винятково збройний характер. Вона вже давно здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів: інформаційна, культурна, політична та економічна агресії. Впродовж останніх 25 років Росія застосовувала елементи економічного шантажу, коли вона була ресурсно залежна від РФ. Культурний тиск застосовувався у питання впливу на мовне середовище і т. п.

Тому в ідеальному варіанті виконаних Мінських умов ми можемо припинити лише збройну агресію, але Росія на цьому не заспокоїться і буде використовувати політичну реінтеграцію Донбасу для того, щоб підірвати нас зсередини. Бо Мінські домовленості спрямовані на те, щоб за допомогою силового компоненту змусити Україну піти на серйозні політичні поступки. Тобто віддати нам назад окуповану частину Донецької та Луганської областей, щоб де-юре вона стала знову українською, а де-факто залишалася російською. І згідно Мінським домовленостям на тих територіях має бути місцеве самоврядування з підвищеними повноваженнями: своя прокуратура, своя міліція тощо.

Тому, якщо буде реалізовано Мінські домовленості, Росія використає реінтеграцію Донбасу для того, щоб через особливості місцевого самоврядування на тих територіях далі підривати Україну зсередини.

Євгенія Гончарук: Франсуа Олланд говорить, що якщо не будуть виконані Мінські угоди в тому вигляді, в якому вони є зараз, то на тих територіях буде заморожений конфлікт. Яка вірогідність такого сценарію?

Михайло Басараб: Давайте будемо чесними: цей конфлікт буде заморожений до падіння кремлівського режиму. Ми повинні звикнути жити в умовах, в яких живе Ізраїль, довкола якого сильні противники, яким треба кожну хвилину протистояти. Тому, навіть якщо вдасться припинити стрілянину на Донбасі, не треба забувати, що є анексований Крим і що остаточною метою цього режиму, на важливо, хто буде на його чолі, є руйнація нашого суверенітету.

Ми повинні звикнути жити в умовах, в яких живе Ізраїль, довкола якого сильні противники, яким треба кожну хвилину протистояти

На даному етапі ми повинні вчинити, як ящірка, яка уникає цього наслідку і відмовитися віл свого хвоста. Я маю на увазі окуповані території. І в парламентських стінах визрів законопроект про тимчасово окуповану територію, який пропонує дати можливість заморозити конфлікт і тимчасово відмовитися від тих територій. Тобто повну відповідальність за те, що відбувається на окупованих територіях бере на себе країна-агресор і маріонеткові органи у правління на тих територіях. Україна знімає з себе будь-яку відповідальність за те, що там відбувається, і найголовніше, — Україна припиняє форсовану якнайшвидшу реінтеграцію цих територій до України, бо ми розуміємо, що цього дуже хоче Путін.

Олександр Близнюк: Ну ви ж розумієте, що Президент Порошенко на це піде, тому що 2 мільйони переселенців та частина населення України не зрозуміють його позиції?

Михайло Басараб: Путін хоче віддати назад непідконтрольні території на своїх умовах. А яка наша мета?

Україна має тимчасово відмовитися від непідконтрольних територій

Олександр Близнюк: Ви привели приклад Ізраїлю, але в нього є підтримка Сполучених штатів.

Михайло Басараб: Ізраїль не мав би такої підтримки США, якби не міг себе захистити. Якщо ми будемо в змозі захистити свою територію, в нас буде дуже багато союзників та охочих об’єднувати з нами зусилля у боротьбі проти такого монстра як Росія.

Євгенія Гончарук: Про що буде йти мова на перемовинах 19 жовтня у Нормандському форматі?

Михайло Басараб: На жаль, розмова буде йти не про якісь альтернативні варіанти вирішення проблем. Буде обговорюватися алгоритм послідовності впровадження Мінських домовленостей. Я маю великий скепсис щодо продуктивності і результативності цих перемовин. Тому що, навіть якщо там вдасться про щось домовитися, мені складно уявити, як Петро Порошенко буде імплементувати в Україні дуже болючі і знакові деталі Мінських домовленостей. Адже «Мінськ» — це план Путіна.