«Громадське радіо»
Якими можуть бути ці скарги, дізнаємось в експерта групи Конституційної реформи Реанімаційного пакету реформ Юлії Кириченко.
Наталя Соколенко: Назріла реформа, зміни до Конституції в частині правосуддя були внесені ще влітку. Тепер іде деталізація в законах. Що саме пропонується змінити в організації роботи Конституційного суду (КС)?
Юлія Кириченко: На сьогодні ми констатуємо, що Конституційний Суд залежний від президентів. І минулий рік не був виключенням. На жаль, КС прийняв лише 6 рішень і два висновки. Це вкрай маленька кількість, і причиною цієї ситуації є політичний вплив на суддів КС.
Дмитро Тузов: З якого боку?
Юлія Кириченко: З боку пропрезидентської політичної сили. Чому я можу про це говорити? В нас залишаються судді КС, на сьогодні це 5 суддів, які в 2010-му році змінили Конституцію на догоду Януковичу. Плюс було декілька рішень, які Генеральна прокуратура кваліфікує як політично замовні.
Дмитро Тузов: Які це рішення?
Юлія Кириченко: Це рішення про коаліцію, що в неї можуть входити не лише фракції, а й окремі народні депутати.
Дмитро Тузов: Таке політичне рішення потрібно було, коли створювалася коаліція?
Юлія Кириченко: Саме так. Тоді знову скористалися Конституційним судом, звернулися для тлумачення відповідної норми Конституції в КС, який розтлумачив так, як було вигідно на той момент.
Дмитро Тузов: Чи знаємо ми, хто саме скористався Конституційним судом?
Юлія Кириченко: Пропрезидентська сила на той момент.
Дмитро Тузов: Це були прямі вказівки?
Юлія Кириченко: Я не можу констатувати точно, але знаю, що в ГПУ є відповідна справа, яка розслідується.
Дмитро Тузов: Коли ми говоримо, що президенти користуються КС. В даному випадку ми кого маємо на увазі?
Юлія Кириченко: Я можу з упевненістю говорити, що на сьогодні є вплив чинного президента на КС. Оскільки перше рішення в цьому році буле таке, що наступна чергова сесія буде через одну. І КС говорить, що наступна сесія Верховної Ради буде тоді, коли передбачено регламентом ВР. А регламентом передбачено, що наступна чергова сесія — це через одну. Це просто нісенітниця. На той момент це було вигідно політичній силі Порошенко, тому що це стосувалося внесення змін до Конституції України в частині децентралізації і особливого статусу Донбасу. І питання, яке сьогодні гостро стоїть, — як виходити з цих замовних рішень?
Наталя Соколенко: Чи розв’язує це питання законопроект, який буде розглядатися завтра?
Юлія Кириченко: Цей законопроект може зменшити політичні впливи на КС. Вдалося добитися в змінах до Конституції 2 червня 2016-го року, що судді КС будуть призначатися тоді, коли є попередній конкурсний добір.
А я нагадаю, що на сьогодні президент України призначає 6 суддів, Верховна Рада — 6, і з’їзд суддів — також 6 суддів КС. Ми прокидалися, бачили указ, відповідне прізвище людини, яка стала суддею КС. Були випадки, коли суддями КС ставали невідомі судді першої інстанції. А в усіх країна судді КС — це науковці з бездоганним авторитетом в суспільстві і в правничій спільноті.
Наталя Соколенко: Повертаючись до конкурсу, як він описаний в законопроекті? Чи зможе вплинути громадськість на визначення судді КС?
Юлія Кириченко: Вдалося досягти, що в Конституції написано, що відбувається призначення лише тих кандидатів, які прийшли незалежний та відкритий конкурсний відбір. І це мають бути кандидати, які мають бездоганну репутацію.
Ми покладаємо дуже великі надії на процедуру конкурсного добору, але на жаль, цей законопроект містить псевдоконкурс. Регулювання процедури конкурсу добору суддів КС фактично віддається на розсуд суб’єктів призначення. Тобто президент створює свою конкурсну комісію, Верховна Рада — свою, а з’їзд суддів — свою. Головне питання — навіщо три комісії, які роблять одне завдання для суспільства?
Дмитро Тузов: Це для того, щоб контролювати це комісії?
Юлія Кириченко: Звісно, коли ви формуєте свою комісію, а також відповідним актом регулюєте порядок обрання цієї комісії, звісно, ви впливаєте на цих людей.
Дмитро Тузов: Чи будуть там представники громадських організацій?
Юлія Кириченко: Це питання до суб’єктів призначення. Прізвища людей, які будуть складати конкурсну комісію, буде визначено указом президента. Такі норми для мене свідчать, що суб’єкти призначення хочуть контролювати конкурсну комісії.
Наталя Соколенко: Чи є шанс, що народні депутати ухвалять інший порядок, що буде лише одна комісія?
Юлія Кириченко: Це питання, чи є в нас багато народних депутатів, які зможуть завтра зосередитися на цій головній проблемі, яка є в цьому законопроекті, і між першим та другим читанням запропонувати свій варіант проведення конкурсу для кандидатів.
Наталя Соколенко: В разі ухвалення законопроекту, громадяни України зможуть звертатися із конституційною скаргою до КС. Що це таке, і які проблеми ця скарга допоможе вирішити?
Юлія Кириченко: Це позитивна новина. 30 вересня у громадян з’явилося право звертатися до КС з приводу неконституційності закону або певного положення.
Наталя Соколенко: Отже, якщо вас судять, і ви вважаєте, що закон, який хоче застосувати проти вас суддя, є неконституційним, ви звертаєтесь до КС?
Юлія Кириченко: Ні, ви звертайтеся для судів загальної юрисдикції для вирішення якоїсь справи. Суд вирішує справу, але застосовує закон, який, на ваш погляд, суперечить Конституції.
Дмитрий Тузов: В країні діють закони, які суперечать Конституції? Які це?
Юлія Кириченко: Так, вони є, з багатьма ми боремося. Наприклад, закон про Всеукраїнський референдум. Він встановлює маніпулятивну процедуру, забирає у громадян право брати участь у місцевому референдумі, і встановлює таку процедуру, яка теж не дозволяє провести чесний національний референдум.
Дмитро Тузов: Минулого року КС прийняв 6 рішень і 2 висновки. Якщо наші громадяни будуть звертатися, ви собі уявляєте, що це буде? Зараз ми говоримо про недієздатність КС відповідно до коефіцієнту корисної дії. Що буде, коли туди піде народ із своїми скаргами?
Юлія Кириченко: Ми покладаємо надію, що більшість цих справ не будуть мати яскравого політичного забарвлення, і КС зможе якісно їх розглядати. Також це питання реорганізації КС, адже будуть утворюватися колегії і палати, це 3 судді і 6 суддів відповідно, які будуть розглядати конституційні скарги.
Але можу сказати, що людина зможе звернутися до КС лише у випадку, коли пройде всі інстанції судів загальної юрисдикції.