Куліш у п’єсі «97» передбачив Голодомор 1932-33 років, – дослідниця
Голод 1921-22 років у п’єсі Миколи Куліша «97». Як говорили про цю трагедію в літературі розповіла Ірина Мелешкіна
Сьогодні, 25 листопада, в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбудеться відкриття виставки «97». Пророцтва Миколи Куліша». У студії Громадськго радіо – Ірина Мелешкіна, заступниця директора з наукової роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, кураторка виставки «97». Пророцтва Миколи Куліша». Вона розповіла про саму п’єсу «97», яку написав Микола Куліш:
«Можемо сказати, що «97» – це найперша п’єса про Голодомор. Ніхто ще тоді так не формулював. Ось просто голод, який в 1921-1922 роках накрив велику територію України, але тоді ще не всю Україну. Тоді ще це можна було якось подолати, це не було таке масове явище, яке сталося в 1933. Саме в цьому пророцтва і полягають – Куліш своєю п’єсою ніби намагався попередити своїх сучасників про те, до чого приводять ці утопічні ідеї, які намагаються втілити в життя. Ось ці «97» – це плата за утопію в одному окремо взятому селі. Куліш не одразу так назвав п’єсу, але спинився саме на назві «97». Ось ці 97 загиблих тоді – це абсолютно реальні речі, які він бачив в селах по Дніпровському повіту куди він їздив як уповноважений повітинар освіти. Він, в основному, інспектував дитячі заклади, інтернати, школи, дитячі будинки, і бачив дітей, і взагалі людей, які були приречені на знищення, на смерть. Саме про це він писав свою п’єсу», – розповіла Ірина Мелешкіна.
Вона також зазначила, що буде на самій виставці:
«Наша виставка присвячена саме постановці 30-го року в «Березолі». А через три роки Україну накриє дійсно Голодомор, від якого вже не було порятунку, і це вже майже вся територія України. це пророцтво Куліша залишилося не почутим.
На виставці у нас буде цікава інсталяція. Це донос, який написав пан Штейнберг, який сидів в одній камері з Кулішем. Це унікальний документ, це маніфест Куліша. Там прописані такі речі – і про імперську політику Росії, і про з’їзд радянських письменників, про те, що Росія зі своїх колоній, по суті, висмоктує всі ресурси. Все це записано в цьому доносі. Важно уявити як це було написано, тому що раніше Куліш не дозволяв собі в такому тоні говорити», – розповіла Ірина Мелешкіна.
Повну розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.