Кватирка для провітрювання – це технологія ХІХ століття, в нас є сучасніші технології, - Greencubator
Які компанії отримують інноваційні ваучери і як їх використовують для поліпшення енергетичної ефективності?
Про це розповідатиме співзасновник Greencubator, керівник програми «Кліматичні інноваційні ваучери» Роман Зінченко.
Дмитро Тузов: Ви нещодавно повернулися з Амстердама, де Україна отримувала інноваційні ваучери. Нагадайте, що це таке і за що були відзначені українські компанії?
Роман Зінченко: Тиждень тому наша команда побувала на зустрічі національних організаторів і лідерів. Це такий стартовий майданчик, пускова програма для бізнесів, які тільки починають свій шлях у секторі «зелених» кліматичних інновацій. Це ініціатива, які фінансує Європейський Союз.
Цього року Україна вже втретє буде представлена в цій програмі серед 36 країн, і там вже не тільки Європа. Ми жартуємо, що це «Євробачення зелених технологій». Минулого року вперше українська команда Go to you потрапила в десятку найкращих. Для нас це цікаве досягнення, тому що ми переконані, що Україні потрібно більше «зелених» бізнесів, більше «зелених» технологій, більше «зеленого» експорту і більше «зелених» робочих місць.
Дмитро Тузов: З чим приїхали українські компанії в Амстердам і за що отримали відзнаки?
Роман Зінченко: Тут потрібно розставити етапність: 2018-ий рік – це перша зустріч організаторів, через 3 місяці в нас відбудеться перша навчальна тренувальна сесія, приблизно в серпні в нас відбудеться національний фінал, троє переможців національного фіналу відправляться на європейський фінал, який, швидше за все, буде в Шотландії.
Минулого року був на Кіпрі, і там українська команда увійшла в десятку.
Дмитро Тузов: Тобто йдеться про змагання у сфері «зелених» технологій?
Євгені Гончарук: І конкуренція продукує надзвичайно круті проекти.
Роман Зінченко: Так, конкуренція продукує надзвичайно круті проекти. Я маю сказати, що ми ведемо програму Європейського банку Реконструкції та Розвитку та Євросоюзу, яка називається «Кліматичні інвестиційні ваучери». І за тиждень до поїздки в Амстердам десять українських компаній через цю програму отримали фінансування на суму близько 400 тисяч євро. Взагалі, завдяки цій програмі ми відкрили дуже багато талантів, технологічних геніїв, розробників дуже крутих рішень в Україні.
В Білорусі ви не збудуєте свинокомплекс чи тваринницький комплекс без біогазової установки – є національні стандарти.
Євгені Гончарук: З учасників мою увагу привернули учасники з Волновахи з розробкою мікробіологічних домішок, які дозволяють збільшити ефективність біогазових установок. Це відкриття для вас?
Роман Зінченко: Так, для мене це відкриття. В нас є велика рогата худоба, яка дає відходи. Вони або дуже щедро забруднюють атмосферу парниковими газами (метан набагато гірший, ніж вуглекислий газ), або ці відходи переробляються в спеціальних біогазових установках на біогаз, який можна потім використати від заправки трактора до генерації електроенергії.
В чому суть інновації цієї компанії з Волновахи? Вони сказали, що ми займаємося не тільки великою худобою, а й малою. В нас є цікава «худоба», яка називається «бактерії». Саме від її працелюбності та ефективності залежить те, наскільки швидко ці відходи перетворяться на біогаз. Чим швидше вони перетворяться на біогаз, тим більше в нас продуктивність бізнесу, тим менше відходів потрапляють в атмосферу. І вони розробляють корми для бактерій, щоб ті працювали ефективніше.
Дуже важливо, що в Україні зараз стають помітними команди, які такі інновації створюють. Наприклад, в Білорусі ви не збудуєте свинокомплекс чи тваринницький комплекс без біогазової установки – є національні стандарти. Я переконаний, що Україні потрібні більш амбітні екологічні стандарти з точки зору захисту довкілля і стимулювання «зеленого бізнесу» просто тому, що це сектор, який на підйомі, і в ньому ми створимо більше робочих місць.
Дмитро Тузов: В нас законів не вистачає?
Роман Зінченко: Я думаю, що це питання і законів, і амбіцій. Але в нас у різних містах України і у різних спільнотах з’являються дуже гарні ініціативи. У Івано-Франківську є чудова команда, яка називається «Зонд», яка зробила дуже багато сильних ініціатив у франківському університеті нафти і газу. Здавалося б, їхня інновація доволі вузька – вони вимірюють теплотворність газу. Газ має різну теплотворну здатність. Якщо враховувати це на великих котельнях, якщо підлаштовувати теплотворну здатність, можна зекономити дуже серйозні обсяги газу і скоротити викиди. Тобто вони міряють теплотворність і роблять на цьому автоматизацію в тих самих котельнях.
Євгенія Гончарук: Чи багато хто вже може реалізувати масове виробництво?
Роман Зінченко: Одне з завдань проекту, який ми адмініструємо, – це місток до масового і серійного виробництва і доступу до ринку. Я можу сказати, що кілька команд, які є в другій хвилі, як раз націлені на виходи і на український, і на зовнішні ринки. Для цього вони сертифікують свою продукцію і для цього йдуть на нові ринки. В нас, наприклад, є актуальна проблема здорового повітря в школах і дитячих садках, яку вирішують в старих будівлях такі пристрої як рекуператори. І в нас є дві компанії зі Львова та Дніпра, які є лідерами цього сектору, і я сподіваюсь, що вони як створюватимуть далі український ринок, так і розвиватимуть міжнародний.
Дмитро Тузов: І взагалі це цікава технологія з точки зору енергозбереження.
Роман Зінченко: Так, звичайно. Тому що кватирка для провітрювання – це технологія ХІХ століття, а нам потрібні сучасніші технології, зважаючи на зростання ціни на енергоносії.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.