Київ перезимує без проблем, а решту територій чекають складнощі, — Харченко

Наскільки Київ та решта України дійсно приготувалися до зими, запитаємо в генерального директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченко.

Олександр Харченко: Більшість міст України рапортують, що вони готові до опалювального сезону на 100%. Але чи зробили вони весь комплекс заходів, які мали б бути зроблені перед опалювальним сезоном, я сумніваюсь.

Євген Павлюковський: Які це заходи?

Олександр Харченко: Є необхідність прочищати опалювальну систему, треба випускати повітря, та промивати спеціальною рідиною батареї. Це має відбуватися в кожному будинку для того, щоб опалення працювало ефективно. На жаль, в Україні за останні 12 років це не відбувається, тому опалення стає менш якісним.

Київ знаходиться в набагато кращій ситуації, ніж решта міст країни

Євген Павлюковський: Чи готове місто і країна до того, що опалювальний сезон почався раніше?

Олександр Харченко: В нас, як завжди, зима прийшла несподівано, але цього року країна опинилась в край важкій ситуації. Маю виокремити Київ, адже він знаходиться в набагато кращій ситуації, ніж решта міст країни.

Цього року ми маємо на складах приблизно 1 мільйон 300 тисяч тон вугілля, в той час, як минулого року в цей час ми мали 2 мільйона 400 тисяч тон, і всі експерти казали, що це замало.

Євген Павлюковський: В минулому році влада закуповувала вугілля з непідконтрольних територій, і це викликало у громадськості глибоке занепокоєння. В цьому році така практика теж буде повторюватися?

Олександр Харченко: Ми постійно завозимо вугілля з непідконтрольної території, люди на тому заробляють шалені гроші — мова йде про мільярд гривень. З окупованої території вивозиться вугілля за однієї ціною, на підконтрольній Україні воно продається за іншою, і різниця складає 500-600 грн на тоні.

Може статися так, що один чи два атомні блоки взимку випадуть з виробництва

Ірина Сампан: Чи можна замінити цю антрацитну групу вугілля чи купувати за кордоном, наприклад?

Олександр Харченко: Є багато шляхів: можна змінювати технологію та котли, і це не є якісь космічні технології. Інша справа, чи можна імпортувати це вугілля? Я думаю, так, тому що весь світ сьогодні скорочує видобування вугілля, тому буде радий постачати його. Вугілля є і в Америці, і Південній Африці, і в Португалії, і в Австралії. Його можна імпортувати, але цим ніхто не хоче займатися через надприбутки, які виникають в цій ситуації.

Євген Павлюковський: І нас чекає вугілля з окупованих територій?

Олександр Харченко: Буде щастя, якщо буде так, бо ми зараз маємо лише 1,5 залізничні шляхи, по яким ми можемо вивозити це вугілля, і якщо щось станеться з цими шляхами, — чи то підрив, чи то обстріл, чи проблеми з «Укрзалізницею», то ми не будемо мати ніякого вугілля.

До того додається те, що цього року вкрай важко проходила ремонтна кампанія Енергоатому, і ремонтники кажуть, що не зможуть нормально працювати, як два роки поспіль. І може статися так, що один чи два блоки взимку випадуть з виробництва.

Євген Павлюковський: Тобто є вірогідність, що ми знов можемо підсісти на російську газову голку, з якої ми зіскочили, як висловився президент?

Олександр Харченко: Газу в нас вистачить, я в цьому впевнений, тому нам навряд чи буде потрібний російський газ. Але якщо ми виробляєм електрику з газу, то вона стає в 2,5 рази дорожча. Зараз ми сплачуємо 1,19 копійок за світло, а далі ціна буде 2,5-2,7 копійок. Та питання в тому, хто за це заплатить. Чи заплатять за це міністр енергетики та профільний віце-прем’єр, які не зробили нічого для того, щоб підготуватися до сезону? Ні, заплатимо ми з вами.

В нас немає вугілля, яким опалюються невеличкі міста

Євген Павлюковський: Повернемося до опалення для споживачів. Воно ж відбувається не газом, так?

Олександр Харченко: Навпаки, в Києві та великих містах більша частина опалення здійснюється саме газом. З цим газом немає жодних проблем, «Нафтогаз» накопичив достатньо. Але питання в тому, що в нас немає вугілля, яким опалюються невеличкі міста. Це питання навіть не опалення, а електрики.

Уявіть собі, що ви живете в місті, де є 30-40 тисяч мешканців, у якому повністю відсутня електрика, а відповідно не працює котел і тепло. Якщо в мороз вимкнеться електрика на 2-3 дні, це буде техногенною катастрофою.

Ірина Сампан: Що відбувається з підвищенням тарифів?

Олександр Харченко: По газу і теплу питання тарифів є фіксованим. Скоріш за все ці тарифи з плином часу можуть навіть знижуватися. Бо зараз ціни на газ зростають-спадають. А якщо ми підвищим рівень енергоефективності наших опалювальних систем, то тарифи мають шанси до зниження і на газ, і на тепло.

Але це має бути розумне зниження: коли в нас покращуються технології, менше споживається, тоді може знижуватися сплата.

Євген Павлюковський: Ви говорити про короткострокову перспективу?

Олександр Харченко: Я кажу про найближчі 2-3 роки. Цієї зими тарифи будуть стабільними. Наступного року буде зростати ціна на електрику для населення, бо сьогодні ми дотуємо ціну на електрику за рахунок ціни на електрику для промисловості, таким чином цю промисловість вбиваючи.

Якщо в мороз вимкнеться електрика на 2-3 дні, це буде техногенною катастрофою

Найближчим чином має вступити до дії, якщо буде проголосований в другому читанні, закон про функціонування ринку електроенергетики. І за 2-3 роки він має призвести до стабілізації, і навіть до зниження цін на електрику.

Ірина Сампан: Що прописано в цьому законі?

Олександр Харченко: В ньому прописаний ринок. Коли цей закон запрацює в повному обсязі, в нас з’явиться ринок, ми зможемо обирати постачальник електроенергії вільно серед інших. У вас буде змога обирати між атомною чи зеленою енергіями тощо. Я впевнений, що це призведе до зниження цін від тих рівнів, що є сьогодні.

Субсидія вбиває бажання економити електроенергію

Євген Павлюковський: Наскільки сьогоднішні зарплати дозволяють в повному обсязі сплачувати ті тарифи, які зросли останнім часом?

Олександр Харченко: Це залежить від розміру зарплатні та рівня споживання комунальних послуг. Якщо у вас більше як 15% іде на сплату комунальних послуг, то ви маєте змогу отримати субсидії. Це доступно, зараз мільйони родин її отримують, і це один з найкращих шляхів, щоб пом’якшити цю соціальну напругу.

Інша справа, що субсидія вбиває бажання економити електроенергію, адже вона трохи завелика. Тому що зараз люди, які отримують субсидію, споживають стільки ж газу і електрики, як і всі інші. А ми маємо акцентувати свою увагу на меншому споживанні і енергоефективності своїх будівель. Треба проводити таку політику, щоб люди, які отримують субсидію, хотіли економити. Можна розробити механізм, коли люди, споживаючи на 20% менше нормативу, отримають різницю грошима, тоді вони будуть стимульовані і споживати менше, і щось робити для того, щоб споживати менше. Адже буде краще, коли люди будуть мати нові вікна, будуть утеплювати стіни, ставити менш енерговитратні котли. Все це разом створить ситуацію, коли ми менше споживатимемо, будемо більш енергонезалежними і згодом сплачуватимемо менше