ЛГБТ-спільноти Нідерландів підтримають Україну на референдумі, — активіст

Богдан нещодавно повернувся з Нідерландів, де зустрічався з представниками місцевих громадських організацій, ЛГБТ-спільнот, правозахисних організацій та представниками влади. Тож ми у нього дізнаємось, що про нас кажуть і думають голландці напередодні референдуму 6 квітня.

Ірина Славінська: Чи відчули ви скептицизм у відношенні до України як центрального фігуранта цього референдуму?

Богдан Глоба: Так, це відчутно, багато людей проти підписання угоди. Ми відвідали різні міста, і я побачив велике незнання питання про Асоціацію, Україну.

Ірина Славінська: Які аргументи проти Асоціації?

Богдан Глоба: Я почув дуже багато аргументів проти і дуже мало за. Останні дуже рідко транслюються в Нідерландах. Там дуже сильно відчувається російська пропаганда. Там навіть надсилають листівки про те, що наслідком Угоди про асоціацію з Україною стануть зобов’язання Нідерландів щодо війни на Сході України. І люди інформацію не перевіряють.

Хоча у великих містах є більше розуміння, останнім часом відбувається все більше заходів, там зараз цілі десанти українців, проводять фестивалі.

Ірина Славінська: Але ж лобіювати можуть і європейські голоси.

Богдан Глоба: Я побачив, що у Нідерландах є великий запит на представників українських меншин. Наш візит перевершив очікування, було дуже багато зустрічей. Ми пояснювали, що Угода стосується не тільки торгівлі, але і прав людини, європейських стандартів. І ми як ЛГБТ-спільнота поїхали з візитом до їхніх ЛГБТ-спільнот, але спілкувались з людьми з різних сфер, брали участь у загальних дебатах щодо референдуму.

Олексій Бурлаков: Чи вірять голландці, що покращення ситуації з правами людини в Україні є справжніми?

Богдан Глоба: Референдум стосується чого завгодно, але не України. Голландці самі здивовані референдумом, який з самого початку був провокацією. Люди не знають, як голосувати, не мали аргументів по суті, і мало розуміють щось про Україну. Але у нас запитували, чи наші реформи є справжніми, а не лише імітацією процесу. Наприклад, той самий закон про антидискримінації.

Ірина Славінська: Чи ефективно спрацював лобізм інтересів України у партнерстві з ЛГБТ-спільнотами Нідерландів?

Богдан Глоба: Так, спрацював, я бачу підтримку від місцевих організацій, вони дійсно перейнялись цим питанням. Зрозуміли, що від угоди залежить стан справ людини. Вони навіть створили спеціальний сайт, де зібрали аргументи на користь Угоди.

Для Нідерландів питання ЛГБТ є дуже чутливим, це один з декількох пріоритетів держави. Їх чують, до них прислухаються. Нам вдалось їх переконати підтримати Україну. В Нідерландах вже все вирішено у сфері прав ЛГБТ, у них вже немає боротьби за права людини як такої.

І у цій ситуації вони знайшли те, за що можна поборотися, зайнятись активізмом. Вони зрозуміли, що можуть бути корисними для України, для ЛГБТ-спільноти іншої держави. Ми їх переконали, що Угода дає перспективу правам людини в Україні.

Олексій Бурлаков: Якими можуть бути наслідки негативного рішення?

Богдан Глоба: Весь прогрес останніх років, в тому числі антидискримінаційного законодавства, був в рамках процесу євроінтеграції. Ми поїхали в Нідерланди, щоб налагодити діалог, бо наша перспектива — в Угоді про асоціацію.

Якщо ми припинимо процес євроінтеграції, то багато людей зневіриться, втратить віру в зміни і мотивацію щось робити в Україні.