facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Люди їдуть не у міста, де більше ресторанів і музеїв, а де є робота, — урбаністка

Що впливає на комфорт життя у місті, чому Вінниця останні роки очолює відповідні рейтинги, а Київ пасе задніх? Обговорюємо з урбаністкою Владиславою Осьмак

Люди їдуть не у міста, де більше ресторанів і музеїв, а де є робота, — урбаністка
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

За результатами опитування на сайті olx.ua з 33 тисяч анкет складено рейтинг міст України по рівню комфортності життя у них. Список очолюють Луцьк та Вінниця. Обговорюємо цю тему з керівником Центру урбаністичних студій НаУКМА Владиславою Осьмак.

Євген Павлюковський: Ви погоджуєтесь з такими результатами?

Владислава Осьмак: Я можу тільки прокоментувати якісь враження від цього рейтингу. Перше, що звертає на себе увагу — це те, як вони взагалі підходили до аналізу. Я прочитала, що було опрацьовано понад 33 тисячі анкет користувачів цього сайту безкоштовних оголошень. Відповідно, хто є користувачами цього сайту і хто були авторами цих анкет?

Цікаво, що у коментарях до цієї новини було зазначено, що це перший в Україні насправді народний рейтинг, а усі попередні робились переважно експертами. Мене, сказати по правді, це трохи зачепило. Адже експерти, якщо вони фахівці, користуються статистичною інформацією, опрацьовують великі масиви даних, і так само опитують людей.

Євген Павлюковський: Ви знайомилися з подібними рейтингами за останні 10 років — що найбільше впливає на комфорт громадян? У рейтингу, з якого ми почали розмову, зазначається, що це відсутність або присутність культурних, розважальних закладів, спортивних майданчиків.

Владислава Осьмак: В тому і річ, що у мене не було можливості подивитися на ті критерії, за якими проводилось це опитування, подивитися на саму анкету. Але попередні рейтинги, я точно подивилася інформацію до 2008 року, базувалися на певній кількості критеріїв — від 10 до 18 — і враховують такі базові речі, як екологічна ситуація, розвиток інфраструктури, рівень безробіття, середня заробітна плата, доступ до системи управління, спортивна інфраструктура, зелені насадження.

Тут теж це було частково враховано, але також я звернула увагу, що там серед критеріїв були і кількість торговельних закладів, і відстань від місця, де людина мешкає до цих закладів.

Євгенія Гончарук: Тобто це теж важливо?

Владислава Осьмак: Абсолютно важливо, але наскільки релевантним є акцент саме на цьому у визначенні комфортності міста? У мене склалося враження, сподіваюся, що я помиляюся, що цей рейтинг до певної міри орієнтований на споживацькі відчуття. Тому що, насправді, комфортність міста вимірюється не лише доступністю торговельних закладів, а й багатьма іншими критеріями.

Ще один момент, який було б варто дослідити — які саме міста і за якими критеріями розглянуто. Адже очевидно, що у тих самих критеріях не можна порівнювати, наприклад, Білу Церкву і Харків.

Але, якщо проаналізувати рейтинги останніх років, то позиція Вінниці стабільно зростає.

Євгенія Гончарук: У чому секрет Вінниці?

Владислава Осьмак: Аналітики на перше місце ставлять такий фактор, як ефективність міського управління. У Вінниці він дуже високий — доступність інформаційної, документальної бази, швидкість ухвалення рішень, можливість користуватися єдиним вікном, електронне самоврядування. У Вінниці такого дуже багато. Плюс інфраструктура, яку вінничани оцінюють як дуже високу.

Усвідомлення, що мені тут комфортно, складається не тільки з матеріальних потреб, але й відчуттів — це моє місто, мені тут добре. Я інколи на нього серджуся, злюся, але мені тут добре. І це теж мало би бути враховано, хоча такі речі і дуже важко вкласти у цифри.

Євгенія Гончарук: Наскільки зараз є рух до більших міст, міграції всередині країни?

Владислава Осьмак: Щодо столиці можна сказати, що цей рух трохи пригальмувався. Київ пасе задніх у цих рейтингах протягом останніх років. Він втратив ту принаду, привабливість, яка була раніше. Відсутня стратегія розвитку міста. Громаді, яка у Києві зараз достатньо розпорошена, поки що важко обирати тих, хто нестиме за це місто правильну відповідальність. Київ, як і Одеса, останнім часом перетворюється на місто, де міські ресурси розглядаються як спосіб отримання прибутку, зносяться історичні будівлі, щоб побудувати багатоповерхівки.

Люди їдуть не у міста, де більше ресторанів або музеїв, а де є робота. І в цьому сенсі, за моїми спостереженнями, в Україні є чимало міст, які не те, щоб деградують, але перебувають у складній ситуації. Але така наша економічна ситуація на даний момент в цілому.

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран