Метро для незрячих людей залишається найнебезпечнішим місцем — журналіст

У студії «Громадського радіо» — журналіст Володимир Носков.

Тетяна Трощинська: Де і як виникла ця ініціатива?

Володимир Носков: Метрополітен для незрячих людей залишається одним з найнебезпечніших об’єктів. Там складно орієнтуватися незрячій людині, оскільки станція є дуже складна за акустикою. Потрібно думати, як діяти поки на платформах не з’являться рельєфні смуги. Якщо в Києві діє служба з супроводу незрячих, то в Харкові цього на практиці ніколи не було.

Минулого року незряча науковець і педагог Ольга Тільна потрапила між вагонів електрички і отримала опіки. Тепер їй доводиться їздити на таксі. Ми хотіли припинити свавілля. Довелось розказати про цей випадок активістам.

Раніше незрячих змушували попередньо дзвонити і просити про те, щоб їх зустріли. Не кожному це приємно. Крім того, не завжди людина може подзвонити. Йшлось про те, що якщо у вестибюль заходить незряча людина, чергові мають запропонувати їй допомогу. Відтепер так і буде: людину проводитимуть до того вагону, який є для неї є зручним. Педагоги провели тренінги для персоналу станції і розповіли, як краще визначити незрячу людину і допомогти їй.

В київському метрополітені також були проведені подібні тренінги. Я доволі часто бачу, як у людини питають: «Вам допомогти чи не допомогти?».

Тетяна Трощинська: Тобто не йдеться про те, що це одноразова акція? З понеділка 19 вересня у харківському метро має запрацювати такий супровід?

Володимир Носков: Я сподіваюсь на це. Головна ціль була сказати керівництву метрополітену: «Перестаньте бачити у незрячих людях небажаних клієнтів». Ми хотіли налагодити комунікацію. Доки незрячі не будуть цільовою аудиторією банків, магазинів або метро, до того часу існуватиме комунікаційний бар’єр.