Говоримо про те, яким чином старшина впливала на містобудування, культурні заклади, архітектуру, освіту міст.
З козацтва творилася панівна верства за моделлю шляхти. Багато небагатих і багатих шляхтичів теж покозачувалися, переходили на службу до козацтва та часом робили карколомні кар’єрі.
Вони диктували свої смаки та свою ідеологію розвитку міст, впливали на їхній розвиток. Часом стосунки між козацтвом та містами були досить непрості, траплялися непоодинокі випадки схожих на рейдерські захоплень земель та маєтностей, привласнення з боку козаків.
Структура міст фактично задавалася якимись потребами і розумінням функцій міст козацтвом як військових фортець, форпостів. Репрезентативною є церковна архітектура – кам’яна, дерев’яна, яка збереглася. За нею ми й сприймаємо той період і мистецтво того періоду – українське або козацьке бароко.
Я думаю, було кілька факторів. По-перше, мабуть, прагматичні: треба було налагоджувати та підтримувати стосунки з церквою, оскільки це був потужний пропагандистський інструмент. Окрім того, тут є політико-ідеологічні мотиви. Козацтво утверджувало себе як нову українську еліту, за модель брало і давньокиївських князів, і польську, українську, литовську шляхту, яка саме цим займалась – підтримувала портретне мистецтво, релігійний живопис.
Прикладом також слугувала діяльність і якесь спілкуваннями з гетьманами. І Самойлович, і особливо Мазепа підкреслювали на тому, щоб старшина за їхнім прикладом вкладала гроші в будівництво, підтримку монастирів та церков. Не секрет, що саме церква була тоді носієм культури.
На упорядкування та будівництво нових будівель Лаври Мазепа виділив близько мільйона злотих – як не дивно, тоді в Україні більше цінувалась європейська валюта, і всі серйозні розрахунки велися в ній. У історичних дослідженнях я зустрічав, що 100 000 злотих в середині ХVІІІ століття якось переводились в еквіваленті на 10 мільйонів доларів початку 2000-х.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.