МОН обстоює поетапне впровадження закону «Про освіту»

Повне рішення Венеційської комісії щодо Закону Про освіту з’явилося вчора, Україну вже закликали повністю виконати його.

«Міністерству освіти і науки здається, що рішення Венеційської комісії є конструктивним і збалансованим, якщо виходити з того, які були прогнози, якщо говорити про ті звинувачення, що звучали на адресу України. В тому числі, через некоректний переклад і певні, пов’язані з цим інтерпретації, які з’являлися з подачі угорської (переважно) сторони», — говорить радниця міністра освіти та науки України.

Андрій Куликов: Рекомендації Венеційської комісії позитивні, які кажуть: «українці молодці, і далі працюйте в цьому річищі» чи: «перегляньте такий і такий момент»?

Іванна Коберник: Для цього треба читати оригінальний текст рекомендацій, який говорить про те, що держава має право сприяти розвитку своєї державної мови, це похвальна мета — про це говорить рішення Венеціанської комісії.

Далі це ж рішення говорить про те, що стаття 7 Закону «Про освіту» є рамковою, справді нечіткою, тому має бути деталізована в інших законах та нормативних актах. Далі це ж рішення говорить про те, що в принципі пункт 4 статті 7 залишає досить багато можливостей для імплементації цієї норми. Тому Венеційська комісія закликає Україну якнайшвидше прийняти Закон «Про середню освіту» і в ньому деталізувати всі необхідні норми.

Проста апеляція словом «позитивний» чи «негативний» тут не підходить, давайте говорити про конкретні пункти. Закони приймає Верховна Рада. Тому МОН не може імплементувати рекомендації, але повною мірою включить їх в проект Закону «Про середню освіту», який зараз розробляється.

Якщо говорити з педагогічної точки зору, то рекомендація Венеційської комісії, наприклад, подовжити час імплементації мовних норм Закону “Про освіту”, МОНу здається правильною. Хочу нагадати, що саме такою була пропозиція Міністерства освіти в узгодженій статті 7 Закону «Про освіту» перед другим читанням. Нагадаю, що зміст статті був змінений депутатами прямо в залі шляхом усного обговорення, хоча на той момент була узгоджена редакція статті, в тому числі, з національними меншинами.

Читайте також: Чи порушує Закон Про освіту Європейську хартію мов? Юридичний коментар

Андрій Куликов: Я припускаю, якщо викладання того чи іншого предмета переводиться на іншу мову,  то це інші вчителі?

Іванна Коберник: Ні, це не так. Більшість вчителів (95-96%) мають дипломи українських вишів. Це означає, що їхніми дипломами підтверджено, що вони володіють українською мовою. Звісно, додаткові витрати будуть необхідні, але вони потрібні зараз на перенавчання всіх вчителів.

Насправді, Закон «Про освіту» надзвичайно реформаторський і переводить українську школу зі знаннєвого підходу до компетентнісного. Звісно, навчання методикам такого підходу вимагає перепідготовки всіх вчителів України.

Вже наступного року на перекваліфікацію вчителів у бюджет закладено трохи менше 400 мільйонів гривень. Більшість цих грошей буде витрачено на перенавчання вчителів початкової школи (першого і другого класу), які в 2018-2019 набиратимуть дітей в перший клас нової української школи за новим держаним стандартом. Але так само окремо передбачено, що частина цих грошей буде витрачена на перенавчання вчителів шкіл національних меншин. МОН підтримує рекомендації Венеційської комісії, що мають бути різні моделі переходу на українську мову для різних груп національних меншин, це надзвичайно важливо.

Слухайте повну версію розмови з радницею міністра освіти і науки в доданому звуковому файлі. 

Читайте також: Хто і чому незадоволений новим Законом «Про освіту» в Україні?