Моя давня мрія — наблизити скрипку до масового слухача, — Святослав Кондратів

31 січня 2017 року в Caribbean Club Concert-Hall відбудеться презентація програми Святослава Кондратіва «Світ очима скрипаля», про яку говоримо з самим музикантом і арт-директоркою Людмилою Шорошевою.

Василь Шандро: Який він, світ очима скрипаля?

Святослав Кондратів: Світ очима скрипаля безмежний. Сама творча професія така, що ти багато гастролюєш і подорожуєш, зі скрипкою в руках біжиш з одного майданчика на інший, але ще й намагаєшся за 2-3 дні побачити те, на що решта витрачає два тижні.

Світ очима скрипаля сконцентрований. Коли ти приїжджаєш в іншу країну, розумієш, що в тебе є пару днів, аби познайомитися з нею.

Тетяна Трощинська: Багатьом вашим колегам, професійним музикантам з академічною освітою, у 90-х довелося працювати не у філармонії і не в найкращих колективах.

Святослав Кондратів: Скажу більше, у 90-х рр. студенти з професурою перетиналися на вулицях Берліна, граючи там.

Василь Шандро: Зараз ця проблема вирішилася?

Святослав Кондратів: Звичайно. Хоча трохи стався відкат назад у зв’язку з подіями, які маємо. Але завжди, коли заходить нова молодь, особливо, після ВНЗ, у неї є проблема реалізації. А якщо це припадає на такий період в країні, як зараз, не позаздриш.

Але це свого роду виклик — світ безмежний. І він очима скрипаля дає стільки можливостей, якщо думати, працювати над собою, вірити в себе, все вийде.

Василь Шандро: Часто серед людей, пов’язаних з мистецтвом, можна почути про заакадемізованість освіти. Розумінню, що можна експериментувати і ламати шаблони не дуже вчать?

Святослав Кондратів: Ми недавно знімали відео у Норвегії і зустрілися з земляками з Одеси — контрабасист та його жінка альтистка. Вони виїхали ще на початку 2000 вчитися у Англію. І він сказав, що там освіта кардинально відрізняється від нашої. У нас вчать тільки академічних солістів-скрипалів. Але статистика показує, що з 20 випускників — 2-3 солісти.

В Англії та інших країнах ти маєш можливість обирати сольну освіту або оркестрову. І це зовсім різні освіти. У нас не вчать цього. Потім ти приходиш в європейський оркестр і абсолютно не пристосований до манери. Потрібно розширяти рамки. Ми дуже відстаємо.

Василь Шандро: А що у нашій освіті треба зберегти?

Святослав Кондратів: Нам треба зберегти хороших кадрів і залучати нових. Це має бути контракт, конкурс, все має бути прозоро і відкрито.  

Тетяна Трощинська: Що собою являє програма «Світ очима скрипаля»?

Святослав Кондратів: Це моя давня мрія і спроба трохи наблизити скрипку до масового слухача, показати йому, який це прекрасний інструмент, граючи популярну і сучасну музику. Це буде презентація того, що можна заграти на скрипці сучасного і цікавого, неакадемічного.

Василь Шандро: Чи є багато проектів, де професійні академічні музиканти намагаються «зламати стіну», пробитися до слухача, який слухає більш популярну музику?

Людмила Шорошева: Незважаючи на те, що у Святослава академічна освіта, жанр, у якому він працює зовсім неакадемічний. Це pop-violin — тобто попсова скрипка. Це далеко не філармонійний репертуар, навіть не філармонійна аудиторія.

У нас, у Європі люди не хочуть ходити на класичні концерти, тому музиканти мусять модернізуватися, щоб долучити до своєї творчості нового слухача і повернути до таких інструментів, як скрипка, гітара.

Василь Шандро: Що можна почути у вашій програмі?

Святослав Кондратів: Насамперед, авторські твори. Для популярного репертуару ніхто, крім тебе самого, не пише. І це дає можливість самовиразитись як композитору. Будуть відомі та цікаві хіти — Майкл Джексон чи рок-хіт з цікавими нюансами. Мій другий інструмент — електроскрипка, який дає цікавий тембр, незвичний для скрипки.

Хочеться показати все, що накопичилося за роки, чим можна здивувати, можна просто послухати або попританцьовувати.