«Громадське радіо»
Андрій Куликов: Я знаю, що не ви автор слів цієї пісні, а ваш батько, якого вже з вами немає,так?
Дмитро Гуцало: Це був вірш мого батька, і я на правах нащадка дозволив собі переробити його у пісню. Він завжди хотів, щоб його вірші стали піснями. І це зараз стало моєю місією — покласти вірші мого батька на музику та записати альбом.
Сергій Стуканов: Поза ефіром ви оговорили, що здепбільшого пишете вірші про кохання. А чи є у вас пісні, на написання яких вас спонукала війна, яка точиться на Донбасі?
Дмитро Гуцало: Я ще в творчих пошуках.
Андрій Куликов: Зараз послухаємо пісню, де слова вже написав Дмитро.
Андрій Куликов: В цих пісянях потужна присутність духових. Звідки це?
Дмитро Гуцало: Мені вдалося познайомитись з хорошим трубачем — Олексієм Германом, і це він докладає своїх зусиль.
Андрій Куликов: Ви користуєтесь сучасними технологіями чи все ж таки збираєте колектив, який одразу записуєте?
Дмитро Гуцало: Спочатку я роблю основу: ударні, бас, гітара, клавіші, спів, і самим останнім приходить Герман та записує оці чудові фанкові партії.
Сергій Стуканов: Чи є у вас плани робити кліпи?
Дмитро Гуцало: Так, я хочу розкрутитсь, і мій план перемоги полягає в тому, що хочу записати кілька альбомів, а починається все першого вдалого кліпу. На яку саме пісню, я ще поки не визначився. Про це ябуду радитись із режисером, якого я як раз шукаю.
Андрій Куликов: Як з вами зв’язатись?
Дмитро Гуцало: Зі мною можна звязатись через Facebook.
Андрій Куликов: Скільки у вас вже пісень?
Дмитро Гуцало: В якісному записі — приблизно 15, а взагалі десь 40-50.