Ми — свідки нового підйому української музики, — Буткевич

З музикантом Богданом Буткевичем говоримо про український шоу-бізнес.

Дмитро Тузов: Ранковий ефір. Треба зарядити людей. З чого почнете?

Богдан Буткевич: Я зараз заспіваю нову пісеньку. Називається «Сходи до мети».

Дмитро Тузов: Пісня без пафосу, спочатку іронічна, а потім — оптимістична та героїчна.

Богдан Буткевич: У нас таке життя. Ми жили в іронії. До 2014 року ніхто не вірив, що ми живемо всерйоз.

Василина Думан: Розкажіть про свій гурт?

Богдан Буткевич: Ми з’явилися у 2008 році. Останнім часом мені хочеться грати музику з дитинства. Я люблю гітарний блюз-рок. Ми останнім часом граємо це. Ми — звичайний український гурт, який хоче, щоб українцям була потрібна українська музика.

Дмитро Тузов: А потреба зростає?

Богдан Буткевич: Так, 100%. Це пов’язано не тільки з Майданом, а й зі зміною поколінь. До 2013 року були або невеликі клубні концерти, або фестивалі «для своїх», або корпоративи, бо держава стала біднішою. Зараз корпоративів стало мало, але багато цікавих якісних івентів, на які почали ходити люди.

Треба, щоб кількість переросла в якість. Я впевнений, що протягом 2 — 3 років ситуація кардинально зміниться.

Василина Думан: Я знаю, що у вас є своя позиція щодо квотування музики на радіо.

Богдан Буткевич: Я був серед митців, які підтримали законопроект.

Дмитро Тузов: Але зрушення ідуть повільно.

Богдан Буткевич: В Україні, за моїми підрахунками, 1500 гуртів, не менше. Мені здається, що ситуація з квотами на радіо така, що держава має брати палицю і «бити по голові». У нас просто немає нормального контролюючого органу. У Нацраді не вистачає людей, які б цим займалися.

У Польщі, якщо приписи контролюючого органу щодо квот не виконуються, є перше попередження, а на друге попередження приїжджає поліція і влаштовує «Маскі-шоу».

Україна існує в дуже суворому світі, де, з одного боку, є супермогутній американський шоу-бізнес, європейський і російський ворожий. У них більше можливостей, каналів донесення. Це питання бізнес-схем.

Ми не можемо зараз конкурувати на суто ринкових умовах, бо ринок поділений.

Україні вигідно, щоб український шоу-бізнес з’явився, бо це створить робочі місця, збільшить податки. Те, що називалося українським шоу-бізнесом до 2013 року, не було ним. Те, що зараз є, — це перші паростки. Вони ще дуже некомерційні.

З 2005 року у нас почалося включення російського капіталу, особливо в медіасферу. Це був і план Кремля, і рух російського капіталу.

Те, що було на першому Майдані, нівелювалося десь до 2010 року.

Зараз ми маємо кілька десятків команд та виконавців. Але це окремі історії успіху. У нас немає машини українського шоу-бізнесу, яка б забезпечила прибутки артистам, які потрапляють в тренд.