На березі річки Либідь створюють громадський простір

Співзасновниця онлайн-журналу «Хмарочос» Юлія Салій та архітектор Валентин Уваров оголошують збір коштів на облаштування громадського простору на березі річки Либідь.

Дмитро Тузов: Ви зараз боретесь за те, аби врятувати історичну річку Либідь?

Юлія Салій: Так. Все почалося зі співпраці двох онлайн-журналів — «Хмарочоса» та онлайн-журналу Гете інституту. Ми ділилися досвідом щодо створення публічних просторів у містах. Одним з напрямків нашої співпраці стала тема річки Либідь. Річка Либідь — найбільша мала річка в Києві. У 30-х роках її загнали в колектор через те, що її частково заболочені території були розсадником малярії. Після цього багато людей про неї взагалі забули. Либідь забруднена стічними водами. Крім того, на її території є несанкціоновані врізки каналізації. Завдяки архітекторам і активістам з ГО «Либідь Є!», з’явився проект перетворення берегу річки на публічний простір. В світі зараз відбуваються схожі тенденції. У Кореї наприклад, був схожий кейс. Там протікала річка у колекторі, згодом над нею збудували велике шосе. Багато років потому шосе знесли, а річку дістали з колектора.

Дмитро Тузов: Де починається річка Либідь? Чи є у неї відкриті ділянки?

Валентин Уваров: За історичними даними Либідь бере початок поряд з бульваром Лепсе. Далі річка протікає підземним колектором і виходить у великий бетонний лоток в районі Караванових дач. Загалом, річка протікає на 13 км. міського простору у відкритому стані. Єдина природна ділянка річки залишилась в районі метро «Видубичі». Там немає бетону, тому Либідь там сягає 9 м. завширшки.

Дмитро Тузов: Чи можна розчистити Либідь від сміття?

Валентин Уваров: У річки Либідь найбільший потенціал серед усіх малих річок Києва, адже вона протікає історичним центром Києва. Відкрити річку для міста можливо, залишилось тільки сформувати підходи до неї.

Ірина Сампан: Що ви хочете там побудувати в рамках створення громадського простору?

Валентин Уваров: Громадський простір — простір для всіх і для кожного. Це не обов’язково комерційна територія. Це своєрідний парк, сквер, місце для проведення лекцій або невеликих концертів.

Дмитро Тузов: Якою є сучасна урбаністична концепція Києва?

Юлія Салій: Суть нового урбанізму — комфортне співіснування усіх мешканців міста. Це має бути така архітектура, що виглядала б гармонійно на фоні інших забудов.