На думку популістичних голландських медіа, візит Клімкіна є тиском на Нідерланди, — Снідалов

Олександр Снідалов: Практично на всіх сторінках місцевих газет спостерігається навала інформації про візит нашого міністра закордонних справ Павла Клімкіна до Нідерландів, з ким він зустрічався, щоб обговорював.

Ірина Славінська: Чи є якісь акценти, які дозволяють зрозуміти, що в центрі уваги?

Олександр Снідалов: Більшість видань сходяться на тому, що пан Клімкін саме зараз приїхав для того, щоб зробити останню спробу врятувати ратифікацію Угоди про Асоціацію нідерландським парламентом.

Напередодні відбулися зустрічі Клімкіна з його візаві паном Кундерсом, а після цього було кілька зустрічей з деякими опозиційними партіями, зокрема з партією Християнських демократів, та партією D66.

Тема переговорів, на думку більшості інформаційних агенцій, полягає в тому, щоб домовитись про підтримку цих партій під час голосування в сенаті. Ситуація така, що в нижній палаті є більшість голосів, а у верхній палаті цієї більшості вже немає.

Тому, на думку газет і оглядачів, прем’єр-міністр побоюється виносити позитивне рішення по ратифікації, бо воно, скоріше за все, не буде підтримано. Очевидно, він погоджується на його винесення тільки за умови, що вдасться забезпечити голосування як нижньої, та і верхньої палати. І партія Християнських демократів разом з D66 здатні забезпечити необхідну кількість голосів.

Ірина Славінська: Існує думка, що вже занадто пізно Павлу Клімкіну проводити таку роботу, адже прем’єр міністр ще тиждень тому говорив, що не відчуває оптимізму щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Європейським союзом та Україною.

Олександр Снідалов: Напевно, прем’єр-міністр має набагато більше інформації про те, що відбувається у нього в парламенті, аніж українська сторона, але, можливо, пан Клімкін знайде якісь аргументи, яких немає у прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. Його заява стосувалась того, що засідання єврокомісії не створило жодних сценаріїв, які б мали реалістичне застосування в умовах цієї ратифікації, і саме з цим був пов’язаний його песимізм.

Ірина Славінська: Одним з аргументів проти, які звучали перед референдумом щодо підписання асоціації з Україною, був той, що Нідерландам доведеться долучитися до фінансування війни на території України.

Олександр Снідалов: В останніх заявах пана Клімкіна звучало те, що виходом могло б бути створення додаткової декларації, яку могли б прийняти Єврокомісія, Україна і Нідерланди, щоб запевнити голландських громадян, що Угода про асоціацію не буде містити ані перспектив членства, ані перспектив військової допомоги, ані доступу до європейських фінансів.

Чому це потрібно? Тому що скоро будуть вибори до голландського парламенту, і це основний фактор, який плутає всі карти. Як би не вибори, мені здається, що рішення парламентарям далося б набагато простіше. А так кожна з партій має зважати на те, як на референдумі проголосували її виборці.

Ірина Славінська: Як позиція у переговорах з Україною продається з думкою про вибори у Нідерландах?

Олександр Снідалов: Референдум показав основні зауваження щодо асоціації з боку нідерландського суспільства. Але заступниця Клімкіна пані Зеркаль зауважила, що по суті ці зауваження навіть не є предметом цієї асоціації, тому особливих підстав для того, щоб її змінювати вони не дають, і додаткова декларація, про яку я говорив, могла б запевнити, що жодних наслідків, яких опасаються голландці, вона не несе. Саме так зараз намагаються це продати.

Ірина Славінська: Ще однією достатньо гучною, пов’язаною з Україною ситуацією, була історія зі зниклими картинами, які було віднайдено в Україні, і потім повернуто. Що чути про відголоски цієї історії, можливо, в контексті сприйняття голландцями Угоди про асоціацію?

Олександр Снідалов: З візитом пана Клімкіна це пов’язати важко, в цьому контексті про це не згадують. Історія з картинами була надзвичайно гучною перед референдумом, вона облетіла всі голландські ЗМІ. І з огляду на те, як висвітлювався факт повернення картин в Нідерланди, можна сказати, що частина тієї уваги, яка була під час референдуму до цієї історії, була не природньою. Ця тема, насправді, не дуже цікавить голландське суспільство, але тоді, очевидно, чиїсь ресурси були спрямовані на те, що цю історію вивести на передовиці усіх видань. Такий маніпулятивний характер під час кампанії перед референдумом видає її справжню мету — політична гра проти ЄС.

А ось остання заява Петра Порошенка про те, що Україна та Нідерланди співпрацюють, але то, що Угода про асоціацію ставиться під сумнів, може визвати небезпечний прецедент, згадувалася під час візиту пана Клімкіна. Трохи пізніше, журналісти, запитуючи думку пана Рютте стосовно цієї заяви трохи зманіпулювали, подавши так, наче Український президент проводить зв’язок між співпрацею України по розслідуванню катастрофи MH-17 і голосуванням за ратифікацію Угоди про Асоціацію, фактично натякнувши на шантаж. І це стало підставою для деякі голландських ЗМІ звинуватити Україну у спробі тиску на Нідерланди.

І цього разу ці самі голландські ЗМІ, зокрема таке популістичні видання як “Elsevier”, у контексті візиту пана Клімкіна підняли цю тему, зауваживши, що Клімкін приїхав домовлятися про асоціацію, про яку трохи раніше говорив Петро Порошенко і спробував шантажувати Нідерланди. Це зараз намагаються пов’язати в одну історію, де візит пана Клімкіна виглядає як тиск на Нідерланди.