На сході ми отримали такий досвід медичної допомоги, якого немає навіть в НАТО, - Геннадій Друзенко

У студії Громадського радіо розповідає про це директор Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова Геннадій Друзенко.

Дмитро Тузов: Ви почали готувати медперсонал до роботи після закінчення АТО. Як це відбуватиметься?

Геннадій Друзенко: Медперсонал у нас готовий, маємо змінити правові рамки. Ми відрізнялися тим, що працювали згідно з законодавством. Мали меморандум з Міноборони, Генштабом, МОЗ і наші медики думали про те, як лікувати, а не як пояснювати свої дії на межі закону. За словами президента АТО завершена, керівництво операцією переходить від АТЦ при СБУ до військових. Відповідно схема по якій ми працювали більше трьох років стає не чинною.

Законом про реінтеграцію Донбасу передбачено чіткі терміни, які зобов’язують Кабмін забезпечити переведення нормативно-правових актів Кабміну та міністерських відомств у відповідність до нового закону, тобто до 24 березня. 12 березня наш проект змін до Закону вже був в МОЗ. Наша пропозиція досі не розписана, не розглянута і не опрацьована.

ПДМШ – це приклад того, чого не мають НАТО, ЄС, інші цивілізовані країни. Але працює і працює ефективно. Я думав, що в України просто зламана нога, ПДМШ побуде милицями, кості зростуться і ми підемо. Але ноги зрослися криво, а держава звикла ходити на милицях.

Дмитро Тузов: Є випадки, коли лікарі, які працювали у вашому шпиталі, повертаючись з фронту, не могли довести, що були на війні. Вдалося регулювати цю проблему?

Геннадій Друзенко: У Дніпрі вдалося. Там було два запити від народних депутатів, звернення уповноваженої з прав людини, але поки я не попросив Валерію Лутковську набрати губернатора Дніпропетровщини і дати розпорядження, то нічого не відбувалося. Зараз таку ж проблему маємо в Одесі. Людина відбула дві ротації безпосередньо у військовій частині і мені заявляють, що вона  не є працівником ПДМШ. Ведемо переговори з Департаментом праці то соцполітики Одеської міськради, сподіваюсь «велику артилерію» залучати не доведеться. 

Дмитро Тузов: Яка ситуація зараз на Сході? 

Геннадій Друзенко: Не вистачає медичної техніки, працівників. Зараз ми працюємо з двома бригадами і окремим батальйоном з третьої бригади. Це лінія від Маріуполя до Красногорівки, 12 медично-евакуаційних бригад. Працюємо по прифронтових лікарнях, де кожна друга лікарська посада залишається вакантною. 

Військові зараз більш менш укомплектовані, бо підняли зарплату, соціальні гарантії. Чому ж держава плюнула на вже звільнені регіони? Чому люди, які працюють з ризиком для життя не мають статусів, надбавок, гарантій? Тому лікарі не хочуть їхати працювати на схід. Потрібні стимули для цивільних лікарів. Немає сенсу звільняти території, якщо держава не готова опікуватися людьми, які там живуть. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.