Націоналісти включилися в роботу нинішньої радянської системи влади – ідеолог «Азову»

Зараз у багатьох націоналістичних діячів та організацій з’явилася така ілюзія, що можна долучитися в рамках цієї системи та наводити якийсь порядок

Ведучi

Любомир Ференс,

Наталя Соколенко

Гостi

Олег Однороженко

Націоналісти включилися в роботу нинішньої радянської системи влади – ідеолог «Азову»
https://static.hromadske.radio/2018/02/hr_rankova-hvylya-18-02_03_odnorozhenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/02/hr_rankova-hvylya-18-02_03_odnorozhenko.mp3
Націоналісти включилися в роботу нинішньої радянської системи влади – ідеолог «Азову»
0:00
/
0:00

Так про сучасний націоналізм та рух «Національні дружини» говорить один з основних ідеологів батальйону «Азов» Олег Однороженко.

Любомир Ференс: Дуже багато «азовців» зараз знаходяться в «Національних дружинах». Дуже важко зрозуміти, що це за громадське об’єднання, для чого воно виникло, хто його створив тощо. Ми вчора говорили із речником «Національних дружин», і враження в мене досить суперечливі.

Ваша думка як людини, що стояла біля витоків батальйону «Азов», стосовно «Національних дружин»?

Олег Однороженко: Треба розуміти, що «Національні дружини» – це наслідок тієї логіки процесів, в якому рухається зараз націоналістичне середовище. Генерально це вигадає так, що націоналістичні організації, принаймні, більшість з них, включилися в роботу нинішньої політичної системи. Якщо націоналізм до Майдану і до війни себе позиціонувавав як сила антисистемна, яка абсолютно не сприймає ту політичну систему, яка нині є в Україні, а треба називати речі своїми іменами – вона є радянська, то зараз у багатьох націоналістичних діячів та організацій з’явилася така ілюзія, що можна долучитися в рамках цієї системи та наводити якийсь порядок.

Відповідно, створення таких речей, як «Національні дружини», піддається логіці цих політичних процесів, коли ці структури включаються в політичну боротьбу, вони поводять себе як і решта політичних сил.

Любомир Ференс: Ви сказали, що вони створили для себе ілюзію. Тобто ви притримуєтесь думки, що керівники націоналістичних рухів, деякі народні депутати, які вийшли з них, живуть в ілюзії? Чи вони просто використовують націоналістичні ідеї для своїх власних інтересів чи для інтересів очільників країни?   

Олег Однороженко: Зі знайомства з більшістю цих людей я можу робити висновки, що їхні переконання щирі, я не можу говорити, що це суто використання якихось маніпулятивних речей. Але тут треба розуміти, що нинішні очільники всіх без виключення великих націоналістичних структур – це люди +/- 40-ка років. Коли вони були молодші, це дійсно були люди з антисистемним, революційним запалом. Зараз просто в силу якихось вікових речей вся романтика та запал перейшло в інше річище, зайняло місце відчуття реальної політики.

З’явилася певна ілюзія того, що можна, вклинившись в нинішню радянську політичну систему, здобути собі якісь позиції і щось змінювати

Любомир Ференс: Гроші?   

Олег Однороженко: Очевидно, тому що ви розумієте, що таке діяльність нонконформістської структури? Це достатньо бідне існування, а по-друге, це постійна небезпека. Ми можемо подивитися біографію практично всіх цих людей, і побачити, що там є і ув’язнення, і затримання, і сутички з політичними опонентами та правоохоронцями. Зрозуміло, що на якомусь етапі люди починають більш раціонально до цього підходити та включатися в суто політичну боротьбу.  

Любомир Ференс: Мене здивував у розмові з речником «Національних дружин» один момент. Річ у тому, що націоналізм в нашій країні – це завжди був рух, який до правоохоронних структур ніколи афельованості не мав. Завжди були сутички між правоохоронцями і націоналістами. І у мене був розрив шаблонів, коли «Нацдружини» сказали, що вони вулиці вийдуть патрулювати разом з поліцією. Ви погоджуєтеся, що це не вкладається в правила націоналістів?

Олег Однороженко: Абсолютно не вкладається, але воно вкладається в логіку діяльності націоналістичного руху, як ми його знаємо з часів до Майдану, під час Майдану і одразу після нього.

Те, що зараз відбувається з «Нацдружинами» – це активність під контролем МВС

Наталя Соколенко: Так, а що відбулося?

Олег Однороженко: З’явилася певна ілюзія того, що можна, вклинившись в нинішню радянську політичну систему, здобути собі якісь позиції і щось змінювати. Принаймні, декларується, що треба щось змінювати в середині системи. Як на мене, це немає сенсу, тому що людина, яка потрапляє в ту систему, вже стає її частиною, вона вже не може адекватно оцінювати проблеми.

Любомир Ференс: Ви були у нас влітку минулого року, і говорили про те, що «Азов» став частиною системи через волю лідера Андрія Білецького. Зараз ви говорите, що нині націоналізм інкорпорувався в радянську систему. Тоді чи можна говорити про чисту національну ідеологію у цій країні, якщо націоналістичні рухи стають частиною радянської системи?

Олег Однороженко: Питання в тому, що з тих структур, які нині існують і які афельовані до цієї системи, – це ті топові політичні сили, які мають якісь там рейтинги та перспективи на виборах. Це, звичайно, не значить, що не існує націоналістичних організацій, які категорично цього не сприймають. Але ми ж розуміємо, що ці організації та люди або повідходили від цих структур, або ще не склалося. Це не значить, що ці консолідаційні процеси не будуть відбуватися, вони будуть відбуватися. Я знаю націоналістичне середовище та рівень несприйняття такої політики.

Любомир Ференс: Скільки відсотків націоналістів не сприймає цієї інкорпорації націоналістів у політику?

Олег Однороженко: Я не спілкуюся з усіма, але, оцінюючи тих людей, з якими я більш-менш спілкуюся, то таких є більшість, яким не дуже подобається таке позиціонування.

Любомир Ференс: Вчора речник «Національних дружин» сильно підкреслював, що в них немає афельованості до політичної партії «Національний корпус»  і до її лідера Андрія Білецького. Андрій Білецький був на присязі «Нацдружин», де 600 дружинників давали присягу. Чому зараз «Нацдружини» так відмежовуються від цієї партії? Всі розуміють, що був присутнім лідер «Азову», він є народним депутатом, лідером політичних партії «Нацкорпус». У чому гра?

Олег Однороженко: Я думаю, що це якісь тактичні моменти. Я не дуже відслідковую це, але я вважаю, що вибраний неправильний напрямок.

 Любомир Ференс: На вашу думку, без політичної волі Міністерства внутрішніх справ було б реально ходити «Національним дружинникам» з Національною поліцією?

Олег Однороженко: Ні, очевидно, це нереально. Ми ж маємо розуміти нашу державну систему, і такі речі не можуть відбуватися. Ще раз повторюю: наша сучасна держава – це радянська держава, а сама філософія радянської держави збудована на тому, щоб тримати суспільство та громадську активність під контролем.

Любомир Ференс: Тобто те, що зараз відбувається з «Нацдружинами» – це активність під контролем?

Олег Однороженко: Це ж очевидно. В західних країнах така активність є, і це нормальні речі, тому що, якщо громадяни не проявляють активності, то держава перебирає на себе диктаторські повноваження. Але громадянська активність на допомогу радянській державі виглядає як «Юрий Деточкин: «Я хотел вам помочь».

 Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.