Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — членкиня Наглядової ради ПАТ НСТУ Світлана Остапа.
Андрій Куликов: Пропозицію, щоб повернулося обов’язкове висвітлення депутатської діяльності, ви пов’язуєте із тим, хто зараз при владі?
Світлана Остапа: Я б не сказала, що тільки з тими, хто зараз при владі. Це і представники опозиції, але ті, які в законодавчій владі — у парламенті. Ця норма існує в законах «Про статус народного депутата» і «Про висвітлення діяльності органів влади». Там написано, що народні депутати мають право на 20 хвилин прямого ефіру на телеканалах, які перебувають у державній власності або фінансуються з державного бюджету.
Цим правом, як правило, користувалися депутати-мажоритарники і, як правило, це було на обласних державних телерадіокомпаніях, але у 2015 році ухвалили закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», в якому написано, що ті самі обласні телерадіокомпанії стають частиною Суспільного мовлення, вони вже не зобов’язані висвітлювати діяльність органів. Чітко прописано, що вони зобов’язані робити. Це транслювати послання президента або керівників уряду в разі надзвичайної ситуації. З мирного тільки новорічне привітання президента, інше — на розсуд редакції.
Андрій Куликов: Багато людей будуть здивовані тим, що у нас досі залишилися державні телеканали.
Світлана Остапа: Їх всього два. Це канал іномовлення UATV і канал «Рада». Це два канали, яким пощастило цього року, бо вони отримали більший бюджет, ніж минулого року. Натомість канал Суспільного мовлення отримав лише половину від передбаченого законом бюджету.
Цим правом, як правило, користувалися депутати-мажоритарники і, як правило, це було на обласних державних телерадіокомпаніях
Кабінет міністрів сказав, що не можуть дати півтора мільярда гривень, як передбачено законом, але можуть дати приблизно мільярд, але в бюджетному комітеті в ніч перед голосуванням ця цифра зменшилася до 776 мільйонів. Ніхто не взяв за це відповідальність. Але вони вирішили, що подивляться, як далі буде, можливо, додадуть. Є різні думки щодо того, чому так сталося. Є версія, що не подобаються програми журналістських розслідувань, які є на каналі, вони зачіпають інтереси найвищих посадових осіб. Іншим не подобається, що їх перестали запрошувати. Ще комусь не подобається, що вони тепер не можуть подзвонити на канал і сказати, щоб зняли, як хтось перерізає стрічку на черговому об’єкті. Коли депутати проголосували за закон, вони не усвідомлювали до кінця, що це таке.
Андрій Куликов: Існує узгоджена позиція Наглядової ради щодо оцих спроб відновити депутатський час?
Світлана Остапа: Ми спочатку були проти повернення цих 20 хвилин. Потім нам дружні парламентарії, які розуміють важливість реформи Суспільного, казали, що треба іти на компроміс, тому що парламент — це місце для домовленостей, треба врахувати інтереси всіх. Була пропозиція, яка вилилася в законодавчу ініціативу від голови комітету свободи слова Вікторії Сюмар про відновлення цих уже 5 хвилин (а не 20), але це мають бути програми, формат яких розробить Суспільний мовник. Вони планують зробити такі програми і без закону, щоб запрошувати депутатів, голів облдержадміністрацій. Ми можемо 10 хвилин звітувати, а 15 хвилин журналісти будуть ставити вам запитання.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.