«Народний герой» буде існувати, поки люди даватимуть срібло, — Кіртока

Журналістка, організаторка вручень ордену Віолетта Кіртока розповідає, кого і за що нагороджують. З гостею спілкуються журналісти Ірина Соломко та Олег Білецький.

Олег Білецький: Що таке нагорода «Народний герой України»?

Віолетта Кіртока: Недержавний орден «Народний герой України» був започаткований наприкінці лютого в 2015 році журналістом Андрієм Боєчко і ювеліром Дмитром Щербаковим, які ще до того роздавали людям срібні обереги-тризуби. Потім самі хлопці підказали, що підвіска схожа на нагорода, нею можна замінити зірку героя. З того часу ідея трансформувалася, з’явилися колодки. Червоно-чорний формат — бойовий, для тих, хто тримає зброю в руках, а жовто-блакитний — для тих, хто допомагає: для лікарів, волонтерів, громадських діячів, журналістів.

Ірина Соломко: Коли відбулося перше нагородження?

Віолетта Кіртока: 4 червня минулого року в Софії Київській.

Олег Білецький: Як номінують людей? За якими критеріями?

Віолетта Кіртока: Останні роки стала дуже потужною система Facebook. Так зараз і продовжується. З цією нагородою також дуже багато пов’язано. Існує група «Народний герой України» у Facebook. Там є форма для заповнення, яку може заповнити будь-хто: родичі, командири, волонтери. Зараз надійшло півтори тисячі подань, велика частина з яких уже розглянута. Нам важливо відзначити звичайних солдатів, бійців добровольчих батальйонів, які досі не мають нагород. Так само це пов’язано з «Правим сектором». Вони не отримували нагород від держави. 

Олег Білецький: Людина подає сама на себе?

Віолетта Кіртока: Може сама на себе, але важливо, щоб це зробили побратими чи командири, ті, хто вважають цю людину героєм.

Ірина Соломко: Скільки нагород ви роздали?

Віолетта Кіртока: Трошки більше 260. З них майже 100 — це громадські діячі, жовто-блакитні нагороди, всі інші — бойові. Третина з останніх — посмертно.

24-го числа буде нагородження в Хмельницькому. Вручатимемо нагороди сім’ям трьох лікарів, які загинули під Дебальцево. Вони вивозили двох поранених. Медиків розстріляли. Я уявляю, який це буде біль, але не відзначити ми не можемо.

Ірина Соломко: Кого можна вважати героєм?

Віолетта Кіртока: Народний герой України — це людина, яка зробила якийсь вчинок, не думаючи про власну безпеку: закрила побратимів, винесла з поля бою поранених.

Іноді досить важко буває обговорювати. Існує орденська рада. Голосують 10 людей, серед яких комбат 2-го батальйону 95-ї бригади, бойовий офіцер Павло Розлач, танкіст Євген Межвікін, медик Ваня Звягін, головний редактор «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов, волонтерка Ліля Болбат, Георгій Тука.

Кожен намагається уточнити, перевірити, щоб не виникало питань.

Олег Білецький: Момент осібності від держави принциповий?

Віолетта Кіртока: Ні. Ми ідемо паралельними курсами. Ті люди, яких ми нагороджуємо, з часом часто отримують нагороди від держави. Адміністрація президента точно стежить за нами.

Ірина Соломко: Орден срібний. Відомі люди віддавали свої срібні медалі.

Віолетта Кіртока: Узелков віддав свою нагороду. Пропонували продати її на аукціоні, щоб було більше грошей. Боксер відмовився. Принципова позиція людей: я хочу, щоб часточка моєї нагороди була в багатьох нагородах.

Я передавала ювеліру дуже цікаві монети-обереги 1924 року, які в Радянському Союзі зробили срібними. Дві такі монети мені принесли одночасно. З однією пов’язана цікава історія. Спецназівець Іван Зуєв отримав нагороду в Києві, після чого віддав монету, яку знайшов у Донецькій області, коли почав там служити. Він носив її як оберіг. Я так не бажала брати, сказала, що це вже майже музейна реліквія, але він хотів, щоб у наступних нагородах була частинка монети, яка його оберігала.

Ірина Соломко: Срібло продовжують збирати?

Віолетта Кіртока: Трошки менше надходить срібла, але після нагороджень люди активізуються. Вирішено, що нагорода існуватиме, поки люди будуть присилати срібло.

Треба зробити ще мінімум дві нагороди: пораненим за «жертву крові» та полоненим за «жертву волі». Але організаційно дуже важко це зробити. Також треба якийсь метал.

Ірина Соломко: Скільки людей ви можете нагородити за один раз?

Коли ми нагороджували більше 20 героїв, то ми зрозуміли, що люди втомлюються, треба робити меншу церемонію. Ми намагаємось нагороджувати раз на місяць. Але інколи частіше.