Громадське радіо
Тепер гранична сума на купівлю автомобілів збільшується з 500 тисяч гривень до 1,2 мільйона гривень.
Про це говоримо з кандидатом економічних наук Іллею Несходовським.
Дмитро Тузов: Навіщо все це було потрібно?
Ілля Несходовський: Не знаю, хтось нагорі, можливо, вирішив, що тієї суми, яка зараз виділяється на закупівлю автомобіля, недостатньо для того, щоб купити гідний для чиновника автомобіль. Зараз визначена гранична сума біля 500 тисяч гривень, а буде 1,2 мільйона гривень – це та сума, яка буде виділятися на закупівлю одного автомобіля.
Дмитро Тузов: Як це вплине на державний бюджет?
Ілля Несходовський: На цей рік ніяк. Думаю, на наступний рік це, звичайно, будуть враховувати і збільшуватимуть видатки на утримання установ. Це збільшення видатків для всіх бюджетних установ, тому вони будуть збільшувати свої видатки, виходячи з тих граничних розмірів, які були затверджені.
Якщо ми будемо говорити не локально з приводу цієї постанови, а в цілому про бюджетні видатки, то в нас дуже багато нераціональних бюджетних видатків, пояснити які неможливо. У нас виділяються кошти на різноманітні грамоти, папери. Дуже часто, коли ставилось питання: який ви бачите показник ефективності того, що ви хочете досягнути в діяльності своєї установи, то вони вказували такий показник, як кількість використаного паперу. Тобто що більше бюджетна установа використовує паперу, то більше вона досягла результату, порівнюючи з попереднім роком.
Після радянської системи, коли в нас залишились ті міністерства, відомства, центральні органи виконавчої влади, певна логіка в них залишилась, далі за 20 років незалежності вона трансформувалась. На сьогоднішній день в нас жахлива, неефективна система управління бюджетними видатками.
Це стосується і кількості чиновників, що призводить до зменшення їхньої заробітної плати, зниження ефективності роботи. Коли можна, щоб щось виконувало три особи, створюються цілі відділи, департаменти з 20-ти осіб. Те ж саме стосується і видатків.
Щоб це вирішити, потрібно для початку відкрити всю цю інформацію. На сьогоднішній день ми бачимо тільки узагальнену статтю і не можемо сперечатися. Наприклад: виділено на соціальний захист. Але ми не можемо сказати, наскільки це ефективно використовувалося, чи досягалася відповідна мета чи дійсно ці кошти отримують найбільш бідні верстви населення.
На сьогоднішній день детальна інформація не відкривається, як наслідок – робити висновок про те, наскільки правильно виділяти певну суму на ту чи іншу статтю, дуже важко.
Мене завжди дивувало, що в нас багато років підприємства здають звітність в електронному вигляді, в той же час багато бюджетних установ здають її в паперовому. По-друге, чому цю інформацію не відкривають?
Дмитро Тузов: Ми часто чуємо про те, що зараз тривожний період у житті країни, потрібно заощаджувати. Ви говорите про те, що певні видатки на утримання чиновників та посадовців збільшуються, а, можливо, так і має бути, має бути якийсь соціальний пакет, щоб зацікавити їх працювати ефективно? Можливо, вдвічі дорожчі автомобілі та телевізори й нові меблі в кабінетах сприятимуть тому, що Україна стане ефективнішою країною?
Ілля Несходовський: Є певний порядок дій. Наприклад, ти приходиш на нове підприємство – першим ділом треба провести інвентаризацію. Зайти в автопарк, побачити, які там автомобілі й так далі. Дуже часто Державною аудиторською службою встановлювалося, що, наприклад, один автомобіль активно використовувався, інший – ні. Той, який не використовувався, керівник собі купує за копійки.
Тому треба провести інвентаризацію і сказати: скільки та в яких бюджетних установах автомобілів, якої вони вартості, скільки років у експлуатації. Потім – обґрунтування. Дуже часто ви побачите, що в кошторисах округлюється до мільйона. В Європі ж я бачив, що кошторис складається фактично до копійки.
Далі ми повинні побачити, чи потрібні нам більш дорогі автомобілі, телевізори: чи дійсно є така нагальна потреба в тому, що стояв цей телевізор, чи цих витрат можна уникнути. А потім можна сказати: є конкретне аналітичне дослідження, яке показує, що цей чиновник не може жити без телевізора, і йому потрібен телевізор за таку суму, бо дивитися на вдвічі дешевшому він не може, у нього псується зір, у результаті – нижча продуктивність праці. Такі ж питання навіть не ставляться, як наслідок – а давайте збільшимо! І збільшили.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.