Найбільша загроза для музеїв — державний бюджет України, — Олена Живкова
Представниця організації «Блакитний щит» розповідає про те, що в українських музеях панує «учет и контроль», але держава не може забезпечити правильні умови зберігання творів мистецтва
Начальник управління музейної справи та культурних цінностей Василь Рожко розповів про відсутність достеменних музейних реєстрів. Ситуацію коментує представниця організації «Блакитний щит» Олена Живкова.
Олена Живкова: «Блакитний щит» — це громадська організація, що утворюється членами ЮНЕСКО міжмузейної організації «ICOM» у тих випадках, коли творам мистецтва загрожує якась небезпека. Під час Майдану, коли музейники отримали повідомлення про те, що в Межигір’ї можуть зберігатися безцінні твори мистецтва, ми згуртувалися і поїхали до Межигір’я. Усі вилучені там речі зараз зберігаються під слідством в Національному музеї мистецтв України.
Я вже 32 роки як співробітник музею Ханенків. Можу сказати, що облік в музеях ведеться бездоганно. В нас є стара радянська інструкція. Пам’ятаєте, що таке соціалізм? Це «учет и контроль». В цій інструкції все прописано, тому якщо музей її дотримується, то лиха не станеться. Все відомо, все зареєстровано. Може центральні органи не мають цих відомостей, але ж у відділі європейського мистецтва є тільки 1 комп’ютер.
Сергій Стуканов: Тобто облік є, але архіви ще не до кінця оцифровані?
Олена Живкова: Так, облік є і дуже суворий. Інвентарні книги — підзвітна річ, крім того, вони поступово оцифровуються.
Едуард Лозовий: Можливо такі підозри з’явились через те, що колись, за часів Дмитра Табачника, твори мистецтва бралися в лізинг з запасників Національного музею, опинялися в кабінетах і коридорах, а потім поверталися вже їхні копії?
Приводом діяльності «Блакитного щита» була загроза того, що щось зникне з Межигір’я. Зараз подібні загрози зникли? Що може знову зібрати «Блакитний щит» найближчим часом?
Олена Живкова: «Блакитний щит» — добровільне і тимчасове об’єднання людей на громадських засадах. Я б запровадила перманентний «Блакитний щит». Розмови про те, що в музеях зникають твори мистецтва починаються у разі екстремальних ситуацій. Найнагальніша проблема в музеях — умови зберігання творів мистецтва, хоча найголовнішою функцією музею як державної інституції є збереження і сховище цих творів. Музей — єдине місце в державі, де фізично зберігаються твори мистецтва й історичні свідчення.
Я була в багатьох європейських музеях, всі вони об’єднані системами клімат-контролю. В якому з наших музеїв є кліматичне фондосховище? Знаю музей історичних коштовностей, де система кліматичного контролю була встановлена на кошти Пінчука і Кучми. Все.
Я кажу тільки про столичні музей, що відбувається у регіональних, я не уявляю.
В українських музеях твори мистецтва гинуть щоденно. Не так важливо, яка в музеях температура і вологість, як те, щоб ці показники були сталими.
Едуард Лозовий: Часто музеям закидають, що вони роблять експозицію і тримають її роками, а в запасниках у них безліч цікавих речей.
Олена Живкова: Для кожного музейника знайти і показати щось цінне — це щастя.
В усьому світі на експозиціях показують лише 10% фондів. Разом з тим існує така форма, як відкриті фонди — можливість всім все показати, але тут постає питання недофінансування музеїв.
Едуард Лозовий: Виходить, що найбільша загроза для музеїв — не розкрадання чи стихійні лиха, а державний бюджет України?
Олена Живкова: Так воно і є.
Едуард Лозовий: І «Блакитний щит» не може з цим нічого зробити?
Олена Живкова: Можна було б запровадити краудфандінг, а найкраще — прийняти закон про меценатство.